У четвер, 1 жовтня, Сейм Латвії ухвалив рішення, за яким громадські медіа країни зможуть створювати контент російською мовою лише у надзвичайних або виняткових обставинах, а також для цілеспрямованого спростування дезінформації. Рішення підтримали 55 депутатів, 24 проголосували проти.
Про це пише LSM, передає Суспільне.
Раніше суспільні медіа Латвії були зобов’язані випускати контент мовами національних меншин. Ситуація змінилася після рішення Конституційного суду (Суду Сатверсме) від 30 березня 2026 року, який постановив, що мовлення LSM має створюватися насамперед латиською мовою.
Зазначається, що на переконання суду, російська мова в медіапросторі Латвії є самодостатньою, тому держава не має опікуватися нею. Водночас суд зазначив необхідність підтримки мов інших нацменшин, які не є самодостатніми.
«Самодостатнім суд вважає мову меншини, яка становить помітну частку населення країни, має стійку соціальну структуру, свої культурні організації та свої ЗМІ. Російська мова, як зазначив суд, як і раніше, дуже широко використовується в Латвії, а на медіаринку працюють комерційні мовники, які створюють контент російською. Колишній обов’язок громадських ЗМІ, на думку суду, формував «паралельний інформаційний простір» та послаблював статус латиської мови як єдиної державної», — йдеться у повідомленні.
Відтак цього літа, після формування нового уряду, Сейм перейшов до виконання судового рішення, підготувавши відповідні законодавчі поправки.
Надалі створення контенту мовами, які визнано самодостатніми — зокрема російською — дозволятиметься лише у трьох випадках: під час надзвичайної ситуації, за виняткового стану або для цілеспрямованого спростування неправдивої інформації, яка «вводить в оману, хибна та загрожує демократії та латвійській державі загалом».
«В останньому випадку, дотримуючись принципу пропорційності, громадські ЗМІ зобов’язані враховувати інтенсивність і характер загрози державній безпеці», — йдеться в законі.
