Мовний перехід в Україні не варто будувати винятково на заборонах і покараннях. Натомість необхідно посилювати позитивну мотивацію, створювати привабливі рольові моделі та сприятливе мовне середовище. На цьому наголосив голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов під час експертної дискусії Українського безпекового клубу.
Мовний перехід потребує позитивної мотивації
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».
Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Одним із ключових питань обговорення стала мотивація громадян переходити на українську. Модератор онлайн-частини заходу, голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов, закликав уникати зверхнього ставлення до людей, які лише починають змінювати мовні звички.
За його словами, категорична риторика може сприйматися частиною громадян не як запрошення до переходу, а як засудження. Тому важливо сформувати середовище, де українська асоціюватиметься не тільки з обов’язком, а й із позитивним досвідом.
Від двомовності — до української
Євген Золотарьов запропонував двоетапну модель мовного переходу. На першому етапі, за його словами, варто сприяти поширенню двомовності (нічого спільного з російською як другою державною!) як перехідного середовища. Наступним кроком має стати поступове закріплення української як основної мови щоденного спілкування.
«Щоб ми менше бідкалися і розводили руками, а зосередилися на тому, як ми можемо позитивно мотивувати наших співгромадян переходити спочатку на дві мови, а потім з двомовної на українську», — наголосив Євген Золотарьов.
На його переконання, реалізація такого підходу залежить не лише від державних інституцій. Важливу роль можуть відігравати:
- бізнес;
- спорт;
- медіа;
- масова культура.
Саме в цих сферах, за словами спікера, формуються поведінкові моделі, які впливають на повсякденний вибір людей.
Бізнес і публічні особистості як приклад
Як приклади Євген Золотарьов навів великі українські бренди, зокрема McDonald’s та ПриватБанк. Він звернув увагу на перехід їхніх інтерфейсів і комунікації на українську, що, на його думку, продемонструвало можливість формувати позитивне ставлення до україномовного середовища без додаткових конфліктів.
Голова ГО «Українська стратегія» також наголосив на важливості рольових моделей. Українська мова, за його словами, має виконувати об’єднавчу функцію, а громадяни повинні бачити її як природну частину сучасного успішного життя.
Особливу роль у цьому можуть відігравати представники бізнесу, спортсмени, діячі культури та медійні особистості, які демонструють використання української у публічному та повсякденному житті.
«Не батоги, а пироги»
Підсумовуючи свою позицію, Євген Золотарьов запропонував змістити акцент мовної політики з переважно негативної мотивації на позитивні стимули.
«Але є абсолютною лакуною ця частина, яка стосувалася б позитивної мотивації, цих все-таки не батогів, а пирогів. І, очевидно, на цих пирогах нам треба сконцентруватися в першу чергу», — зазначив він.
Запропонований підхід передбачає зміну самої логіки мовної політики — від постійного акцентування на порушеннях і покараннях до створення умов, за яких українська мова стає привабливою, престижною та природною частиною повсякденного життя.
Дискусія Українського безпекового клубу стала частиною ширшого обговорення мовної політики як складової національної безпеки та пошуку практичних механізмів зміцнення української ідентичності.
