Отже, 25 січня 2018 о 18:54, сайт «Обозреватель» у статті під назвою «Скандал з главою Держслужби у справах ветеранів: сплив протокол допиту потерпілого» публікує один цікавий документ. Це – начебто протокол допиту громадянина України Потуги Олександра Григоровича, 1970 р.н., фермера з Великоновосілківського району Донецької області. Перед тим, як розглянути детально зміст протоколу, трохи про особу самого Олексндра Потуги.
В районі він – відома особа, ще в 2005 році виступав на боці проукраїнських сил. В травні 2014 року в нього на базі базувався батальйон «Донбас» під керівництвом Семена Семенченка (Костянтина Гришина). Тоді ж стався один незрозумілий інцидент, коли бійці «Донбасу» викрали такого собі Віктора Буряка, який хоч і був особистим водієм «господаря району» Валерія Шири, відомого як «банщик Януковича», проте причиною викрадення, на думку журналіста Артема Фурманюка, стало бажання «експропріації експропрійованого». При цьому, за твердженням журналіста, сам Олександр фактично прикривав це.
Також, якщо вивчити сторінку Олександра Потуги в мережі Фейсбук, можна помітити його прихильність до партії «Укроп» та Генадія Корбана, а також один допис від 13 липня 2016 року, де він поширює картинку, в якій Валентин Манько називається зрадником. Жодних інших згадок про Валентина Манька на його сторінці немає.
Тепер розглянемо детально сам «протокол допиту Олександра Потуги» (в лапках,тому що в нас немає впевненості, що протокол справжній, і далі ми покажемо, які є сумнівгі моменти).
На що варто звернути увагу:
- Олександр Потуга звинувачує Валентина Манька, при цьому, якщо дійсно подія з його викраденням мала місце, він його не бачить – в автомобілі “Льоня ймовірно зв’язався з Маньком”, потім ще раз “ймовірно з Маньком”, потім – “впізнає його по голосу”. При цьому в протоколі немає свідчень, наскільки добре вони знайомі і чи знайомі взагалі, щоб “впізнавати по голосу”.
- Олександр Потуга має реально феноменальну пам’ять, якщо протокол справжній. Як прокоментував один з юристів-практиків:
Матеріалами вищезазначеної статті, а саме протокол допиту потерпілого, викликає в першу чергу неприховану заздрість до феноменальної пам’яті потерпілого. Це ж треба так посади і прізвища людей, номери, дати наказів і кримінальних проваджень запам’ятовувати (доречі номер кримінального провадження містить 17 знаків). І все це особа повідомляє після спливу двох років!
З такими здібностями в світових чемпіонатах по покеру необхідно брати участь та сміливо розраховувати на призові місця!
Відкинувши іронію, залишається тільки співчувати замовникам програми по забрудненню інформаційного простору відносно В. Манько. В даному випадку автору статті забракло поради досвідченого колеги, або елементарно декількох прикладів реальних протоколів допиту потерпілого. Маючи перед собою копію реального протоколу автор статті взяв би за приклад порядок та хід опису думок особи. В даному випадку зміст протоколу і являє собою беспосередньо матеріал над яким працював автор, але останній, у зв’язку із браком досвіду, виклав її у вигляді протоколу.
Тобто, викликає сумнів як справжність протоколу, так і те, що фактично довести, що викраденням керував Валентин Манько – майже неможливо. при цьому Олександр Потуга прямо вказує на народного депутата Юрія Березу, тоді – командира батальйону “Дніпро-1”, який є фактичним керівником викрадення. Цікаво, чи відкрито провадження щодо депутата і чи слід очікувати подання на зняття депутатської недоторканості?
