Чотири захопливі романи, що читаються за кілька годин
Токар.ua зібрали для вас чотири класичні романи, вони короткі та захопливі водночас. Більше жодних виправдовувань про брак часу — ці книжки читаються одним духом за кілька годин. Водночас вони наповнені глибинними сенсами, а не бульварними сюжетами.
Класичні твори зазвичай доволі великі й потребують багато часу для читання. З одного боку, сучасний ритм життя рідко дозволяє нам приділяти стільки уваги літературі. З іншого — той, хто хоче читати, завжди знайде для цього час. Власне, саме цей наратив і матиме перше оповідання з нашого списку.
«Непростий читач» — Алан Беннетт
Якби ж тільки королівські коргі не почали гавкати на незнайомий фургончик біля палацу, Її Величність ніколи б не дізналася про існування пересувної бібліотеки. Піднявшись до книжкового фургончика перепросити за поведінку своїх улюбленців, королева вирішила узяти почитати невеличкий роман (звісно ж, зі ввічливості).
Роман виявився нецікавим, але шляхетне виховання змусило королеву взяти ще одну книжечку після наступного візиту. Вибір виявився успішним — Її Величність захоплюється літературою так, як ніколи раніше. Своєю читацькою одіссеєю королева запустила ланцюжок несподіваних подій…
«Сила та слава» — Ґрем Ґрін
Класика світової літератури переносить нас до постреволюційної Мексики початку ХХ століття. Глухий північний штат стає осередком тогочасних гонінь на католицьку церкву. Головний герой — безіменний священник, за сумісництвом алкоголік, боягуз та любитель «скочити до гречки». На перший погляд.
Дарма, що грішний — він і далі служить на приміських територіях, хрестить дітей та сповідає простих людей. Він — останній священник у своєму штаті, тож його зневіра означатиме зникнення усієї Церкви. Попри всесвітнє визнання, роман внесено до списку книжок, не рекомендованих для прочитання вірним Католицької Церкви.
«Клубок змій» — Франсуа Моріак
Батьки, діти, онуки, друзі — усі готові отруїти та повбивати одне одного через спадок головного героя. Він, власне, вже не встає з ліжка і поступово вмирає. З кожною хвилиною читач дедалі глибше занурюється в історію, яку 68-річний дід розповідає у форматі щоденника, адресованого своїй дружині.
Головний герой намагається зрозуміти, як і коли він перетворився зі щасливого закоханого чоловіка на дріб’язкового та озлобленого стариганя з клубком змій у серці. Глибока і подеколи гірка оповідь про грошолюбство, совість та правду.
«Наполеон Ноттінгільський» — Ґілберт-Кіт Честертон
Якщо Орвелла визнано літературним пророком щодо політичного устрою, то класик британської літератури Честертон посідає почесне місце проповідника духу часу. Так влучно і по-британськи тонко висміювати постмодерну культуру було під силу тільки здорованю Ґілберту. «Наполеон Ноттінгільський» — суміш сатири, антиутопії, бойовика та соціально-філософського трактату.
Ієронім Босх від літератури, Честертон майстерно описує одвічну і водночас жахливу істину: наскільки потужно особистість формується на протиставленнях. Нам стає набагато легше об’єднуватися супроти когось, аніж заради чогось. Честертон змальовує тогочасну Англію, але суспільний образ нескладно застосувати і до сучасної України. Люди усвідомлюють себе не самостійними і вільними, а лиш антагоністами — антифашистами, антикомуністами, анти-По, анти-Зе.
Історичне finita la comedia розкривається наприкінці цієї невеличкої книжки. Як і усі попередні, вона не забере у вас більше кількох годин. Отож, гайда читати!
І не забувайте про небезпеку, зображену в першому творі зі списку.