У соцмережах активно обговорювали затримання на Росії 47 громадян України, яких підозрюють в організації в Підмосков’ї виробництва синтетичних наркотиків. Дискусія тривала на фоні активної роботи російської пропаганди, яка звела всю цю історію до тези про те, що “хахли”, мовляв, не лише душать “русскіх” на Донбасі, але ще й їдуть в Росію травити “русскіх” спайсом й іншою хімією. Як це часто буває, у відповідь заговорила “вишивата”, яка прийнялася пафосно порівнювати затриманих з Сенцовим, Карплюком та іншими політичними в’язнями. Чи є виправданою ідея “вписуватися” за наших заробітчан в даному випадку – не дуже зрозуміло…
Популярною виявилася і діаметрально протилежна позиція. Так, деякі “ЛОМи” почали займатися самобичуванням: мовляв, Україна сама винна у тому, що молодих хлопців завербували тут, на нашій землі, а у всьому винуваті правоохоронні органи, які не ловлять вербувальників. В принципі, дана теза є правдою, але лише частково.
Справа в тому, що наркоділків, які “збивають” з українців цілі “наркобригади”, ловлять у нас регулярно. Останній приклад: наприкінці січня на Київщині правоохоронці затримали чотирьох підозрюваних у вербуванні українців для участі в переправленні наркотиків із Бразилії. Організатори наркотрафіку запрошували молодих людей 20-23 років для цілком законної роботи в Бразилії в IT-сфері. Після приїзду їх селили в готелях на деякий час, а потім переводили в гірші умови проживання. Пізніше українцям пропонували перевезти коштовності в Таїланд в обмін на квиток додому в Україну, а насправді змушували перевозити кокаїн.
Але пересаджати всіх наркоагітаторів нашим правоохоронцям (як і у будь-яких інших країнах) – явно не під силу. Інша справа, що у тій же Росії випадки із затриманням наркоділків з Україні трапляються регулярно. Просто цього разу затримання було справді масовим.
Водночас, якщо виходити з презумпції невинуватості, то виникає інше закономірне питання: що, українські хлопці не розуміли, куди вони зібралися їхати? Навіть якщо вони не знали, що їм доведеться працювати наркокур’єрами? Адже виходить, що наші українські громадяни свідомо під час війни з російським агресором поїхали на заробітки у Підмосков’я. Після чого Україна повинна їх ще й захищати…
Як би там не було, але поки російська пропаганда качає чергову тему, аби середньостатистична “вата” ненавиділа українців ще більше, головна проблема криється в Україні. По-перше, рекламу з різноманітними вакансіями в РФ можна легко знайти в українському сегменті Інтернету. Дехто навіть розклеює оголошення у метро. Після цього скандалу наші “силовики” повинні були б негайно порушити справи відносно нарко-мереж, заарештувавши вербувальників. Тим паче, що як показує практика, найчастіше такі персонажі підпрацьовують на російські спецслужби.
По-друге, існує моральний аспект цього питання. На жаль, у нас величезна кількість українців (причому, не лише зі сходу чи центру України, але й західної части) не розуміють, що їхати працювати на Росію це – ненормально. І це мають усвідомити всі, хто в погоні за “довгим рублем” готовий поїхати до наших “братушек”. Є сподівання, що історія з масовими затриманням українців стане своєрідною профілактикою для наших заробітчан. Адже будь-який українець перед тим як навіть подумати їхати на схід, повинен знати, що жертвою антиукраїнської істерії на Росії може стати хто завгодно, безвідносно до його діяльності та статусу.
Що ж до цього конкретного випадку, то затримані особи аж ніяк не потрапляють під визначення “політв’язні”. Тому крики деяких блогерів, на кшталт “Україна повинна їх витягнути з в’язниці” в даному випадку видаються недоречними.
Що може зробити Україна у цьому конкретному випадку? Перш за все, наше посольство повинно забезпечити затриманим нормальний юридичний захист, надавши адвокатів. Авжеж, у разі, якщо вони або їх родичі звернуться за допомогою до наших дипустанов у РФ. Якщо ж ні, то – ні…
