На превеликий жаль, тема онкологічних захворювань лишається актуальною скрізь, попри рівень життя, суспільний лад чи вік пацієнта. Рак позбавляє нормального життя мільйони людей у всьому світі, доки науковці невпинно шукають найліпший спосіб лікування цієї хвороби.
Оскільки сам по собі рак є комплексним поняттям, яке має багато розгалужень, ми узагальнимо ці явища звичними термінами. Отже, рак — злоякісна пухлина, специфіка якої напряму залежить від її тканинного походження та будови. Ми спробували розібратися у тому, як останніми століттями людство намагалося подолати цю хворобу і яких результатів нам вже вдалося досягнути.
Від рідин до клітин
На початках уявлення людства про онкологічні захворювання, та й взагалі будь-які захворювання, формувалися гуморальною системою. Вона передбачала, що у нашому тілі є 4 основні рідини: кров, флегма, жовта жовч та чорна жовч. Будь-який шляк нас трафляв через те, що якогось компонента було або замало, або забагато.Хвороба отримала назву «рак», оскільки пухлини нагадували клешні рака.
Протягом Середньовіччя людство поступово відходило від гуморальної теорії й схилялося до інфекційної природи захворювання. Мовляв, якийсь паразит сидить у нашому тілі та продукує злоякісні речовини, які стимулюють зростання ракових пухлин. І лише завдяки винайденню мікроскопа науковцям XVIII-XIX століття вдалося з’ясувати, що природа раку — наші нормальні клітини, з якими щось пішло не так.
Людство дійшло висновку, що онкологія спричиняє мутацію здорових клітин тіла. Медики всього світу почали пошук тих чинників (зазвичай, хімічних елементів), які відповідали за мутацію наших клітин у злоякісні пухлини. Завдяки тисячам експериментів вони дізналися, що деякі віруси — зокрема гепатит В, С та ВІЛ — сильно підвищують ризик розвитку пухлин.
У післявоєнній Америці медики в один голос кричали про прямий зв’язок куріння і раку легенів. На початку XIX століття це захворювання не було настільки поширеним. Утім, з розвитком тютюнової індустрії кількість хворих почала невпинно зростати. Уявляємо обличчя тисяч лікарів, які синхронно вимовляють «А ми ж казали!».
Вінтажний плакат компанії Philip Morris, який апелює до визнання авторитетами медичної справи.
Як це влаштовано?
На перший погляд, виникнення пухлини є наслідком накопичення різних мутацій (помилок) у геномі клітин. Організм, дякувати Богові, передбачив такі шляки у нашій історії, і має в арсеналі досить потужні механізми для боротьби з мутаціями. Це називається апоптозом, проте не всі мутовані клітини вмирають навіть апоптозом. Через це й утворюються пухлини.
Оскільки пухлина виникає не від самої мутації, а від накопичення не винищених мутацій, процес її формування все одно триває певний час. Інакше кажучи, рак легше передбачити, якщо хоча б раз на пів року робити плановий огляд.І саме через це люди похилого віку частіше хворіють на онкологію — їхній організм накопичив занадто багато мутацій.
Ймовірність, що в одній клітині відбудеться кілька мутацій, є досить малою. Чому ж тоді пухлини часом збільшуються настільки швидко? Річ у тому, що за мутації клітини розмножуються, і виникає ймовірність, що у клітини-нащадка станеться ще одна мутація. Процес таких мутацій зростатиме і в нащадків нащадків, і так далі.
Соціальний плакат Американського товариства боротьби із раком, XX століття.
Згодом організм вже не може контролювати цей процес, а армія клітин-мутантів бере наше здоров’я на абордаж. Після чергової мутації щоразу зростає кількість клітин-клонів, які ще незалежніші від організму, а отже нашому імунітетові ще важче їх вбити. Як наслідок, пухлини сягають неадекватних розмірів і нерідко стають причиною болісної смерті.
Як той шляк лікувати?
Технологічний прогрес дозволив нам ліпше розуміти механізми онкогенезу, а отже, продукувати ефективніше лікування. Якщо на початку минулого століття єдиним можливим шляхом боротьби з онкологією була хірургія, то сьогодні ми дякуємо Марії Кюрі за іонізаційне випромінювання, про яке ми вже писали.Згодом почали застосовувати хіміотерапію, яку відкрили зовсім не там, де очікувалося.
Одним із головних елементів хіміотерапії є іприт — безбарвна сполука, яку використовували за часів Першої світової у якості хімічної зброї. Вона ушкоджувала шкіру ворогів, утворюючи жовті пухирці, які наривали й залишали по собі довічні рубці та опіки.
Боєприпаси з іпритом на складі ЗС США.
Також іприт ушкоджує очі та дихальні шляхи, причому менш ніж за дві години після атаки. На щастя, 1993 року іприт заборонили до використання на війні згідно з Конвенцією про хімічну зброю.
Утім, після Першої світової департамент оборони США залучив професійних фармакологів для вивчення можливостей іприту: з’ясувалося, що він зменшує опір ракових клітин, а, отже, фармакологічна індустрія має придивитися до нього пильніше. Вона й придивилася — вже 1965 року іприт почали використовувати у лікуванні, відоме нам нині як хіміотерапія.
Суть будь-якого онкологічного лікування полягає у тому, аби узяти під контроль пухлину раніше, ніж вона вб’є пацієнта. Ухопивши її на ранній стадії, медики можуть набагато ефективніше протидіяти клітинам-мутантам, які почали панувати в організмі хворої на рак людини. На щастя, сьогоднішня діагностика навіть в Україні дозволяє виявляти певні онкозахворювання на ранніх стадіях. Наприклад, рак шлунку спокійно діагностується гастроендоскопією (досить неприємною процедурою).
Наш організм, звісно ж, пильнує кожну клітину цілодобово, адже вони згодом передаватимуть генетичний матеріал наступним поколінням. Утім, клітини-мутанти починають варіювати: розмножуються більш, ніж потрібно, і не там, де потрібно. Таких лінькуватих клітин-егоїстів організм намагається позбутися, але часом йому необхідна допомога професійних лікарів.
У сухому залишку
Ми досі достеменно не знаємо, чому деякі клітини мутують, а деякі ні. Природа онкології потроху відкривається нам, проте більшість хвороб досі залишаються невиліковними. Нобелівську премію 2018 року у галузі медицини вручили дослідникам, які відкрили білок, що допомагає організму самому боротися із раковими клітинами.
А ми нагадуємо кожному нашому читачеві, що громадяни України мають право на профілактичні огляди у свого сімейного лікаря. Це допоможе не тільки стабілізувати ваш рівень здоров’я, але й запобігти майбутнім хворобам завдяки специфічним аналізам. Наводимо нижче офіційні дані про те, які обстеження і в якому віці необхідно проходити свідомим українцям. Будьте здорові!
Джерло: Токар.ua
