Про це свідчать результати опитування, яке було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року.
Так, вперше з того моменту, як Володимир Зеленський став Президентом, більшість українців почала вважати, що він переважно відстоює власні або інтереси свого оточення, аніж державні (41,1% проти 37,1%).
Також вперше рівень недовіри до влади перевищив рівень довіри, коли ті, хто вважає, що нинішня влада краща за попередню (29,5%) в меншості порівнюючи з тими, хто не бачить різниці (39,1%) та вважає гіршою (19,9%).
Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 69% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (65%), Церкви (62,5%), Державної прикордонної служби (60%), волонтерських організацій (60%), Національної гвардії України (60%), ЗМІ України (52,5%), Президента України (51,5%), добровольчих батальйонів (51%).
Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 82% опитаних), державному апарату (чиновникам) (77%), судовій системі загалом (76%), комерційним банкам (71,5%), місцевим судам (71%), політичним партіям (70%), Прокуратурі (68%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (66%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (65%), Верховній Раді України (65%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (65%), Уряду України (64,5%), Верховному Суду (64%), Антикорупційному суду (64%), Конституційному Суду України (60,5%), Національному банку України (60%), профспілкам (51%).
Рівень довіри до Президента України В. Зеленського був найвищим у вересні 2019 р. — тоді йому довіряли 79% громадян, не довіряли — лише 13,5%, у лютому 2020 р. — відповідно 51,5% і 41%.
Верховній Раді України у вересні 2019 р. довіряли 57% опитаних, не довіряли — 25%, у лютому 2020 року — відповідно 28% і 65%.
Уряду у вересні 2019 р. довіряли 57% респондентів, не довіряли — 22%, у лютому 2020 року — відповідно 28% і 64,5%.
Довіра до політиків та громадських діячів
Оцінюючи рівень довіри до політиків та громадських діячів, лише до двох з-поміж тих, чиє прізвище було представлене в опитувальнику, довіра висловлюється частіше, ніж недовіра: В. Зеленський (йому довіряють 52% опитаних, не довіряють — 39%) та О. Сенцов (відповідно 39% і 33%). Частка тих, хто довіряє Д. Разумкову (45%), статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто йому не довіряє (43%). Більшості інших політиків, представлених в опитувальнику, громадяни України не довіряють. Так, не довіряють П.Порошенку 80% опитаних, В. Медведчуку — 75,5%, А. Авакову — 74%, Ю. Тимошенко — 71%, Ю. Бойку — 70%, О. Гончаруку — 63%, С. Вакарчуку — 62%.
Електоральні орієнтації громадян
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 36% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За «Опозщиційну платформу — За життя» готові віддати свій голос 15% тих респондентів, які прийдуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором , за «Європейську солідарність» — 13%, за ВО «Батьківщина» — 10%, за Партію «Сила і честь» — 5%. Порівняно з результатами опитування, проведеного Центром Разумкова у січні цього року, знизився рівень електоральної підтримки Партії «Слуга народу» (з 45% до 36%), і на статистично значущому рівні зросли наміри голосувати за ВО «Батьківщина» (з 8% до 10%), за Партію «Опозиційний блок» (з 0,9% до 2%).
Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би В. Зеленський (40% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 15% з-поміж них мають намір голосувати за Ю. Бойка, 13,5% — за П.Порошенка, 10% — за Ю.Тимошенко.
Ставлення до судової справи, пов’язаної із звинуваченням групи осіб у вбивстві журналіста Павла Шеремета
Оцінюючи хід судової справи, пов’язаної із звинуваченням групи осіб у вбивстві журналіста Павла Шеремета, 16% респондентів вважають ці звинувачення обґрунтованими (6% — цілком обґрунтованими, 10% — скоріше, обґрунтованими), у 17% опитаних обґрунтованість цих звинувачень викликає сумніви, а 19% вважають їх необґрунтованими. 16% респондентів відповіли, що їх це не цікавить, 32% зазначили, що вони не володіють достатньою інформацією або їм важко відповісти на це запитання.
Частіше вважають ці звинувачення обґрунтованими прихильники Політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» (32%), тоді як 26% з-поміж них висловлюють сумніви в обґрунтованості цих звинувачень або вважають їх необґрунтованими. Серед прихильників партії «Слуга народу» — відповідно 21% і 28%, серед прихильників ВО «Батьківщина» — відповідно 18,5% і 45%, серед прихильників Партії «Європейська солідарність» — відповідно 7% і 72,5%.
