Ні вік, ні зовнішність, ні навіть характер не мають ніякого відношення до того, одружені ви чи ні, любитимуть вас чи ні. Відповідь криється в іншому.
Ви знаєте, що одружений чоловік живе довше, ніж неодружений, а заміжня жінка — менше, ніж незаміжня? Мені здається, тут є над чим подумати, тим жінкам, для яких «вийти заміж» перетворилося на нав’язливу ідею.
Насправді такі практично ніколи не виходять заміж, тому що з маніакальною ідеєю це неможливо. Людина в нормальному психічному стані не хоче «заміж», вона хоче знайомитися з людьми, ходити на побачення, хоче, щоб у неї були стосунки, потім, якщо ці відносини розвиваються, люди хочуть жити разом, потім у них з’являється бажання мати дітей. І тільки після цього можна говорити про весілля.
ле багато жінок поводяться так, ніби їм зовсім байдуже, підходить ця людина чи ні, любить він її чи ні, яким буде життя з ним, — головне, щоб взяв заміж. Тому єдине, що від нього потрібно — щоб не був жінкою.
Звідки ж береться ця дивна нав’язлива ідея? Причин кілька.
1. Низька самооцінка. В таких випадках жінка вимірює свою цінність у чоловікові: якщо її беруть заміж, то вона на цьому ринку щось коштує, а якщо не беруть — самооцінка різко падає. Он, подруги вже по два рази розлучилися, а я ще навіть жодного разу не починала. Комусь ця мотивація здасться дивною або навіть кумедною, але вона існує, повірте.
2. Друга причина набагато менш весела — це самотнє дитинство. Якщо дитина недолюблена, і в батьківській родині почувалась самотньою, у неї може розвинутися така мрія, як про Діда Мороза, що коли у неї буде своя сім’я, то все буде по-іншому. Але насправді поки дівчина на персональному рівні не вирішить цю проблему, то у неї буде такий же самотній чоловік, або ніякого не буде.
3. Неспроможність. Ну, про це навіть говорити не хочеться: такі жінки не вважають за потрібне реалізовувати себе і гроші не хочуть заробляти, тому що для цього є спеціально навчені чоловіки.
Це, звичайно, далеко не всі причини нав’язливого бажання вийти заміж, оскільки проблема маніакальних ідей зазвичай комплексна. Але головне, що потрібно зрозуміти: з таким підходом або взагалі ніякого заміжжя не буде, або буде короткий і морально важкий шлюб, який абсолютно не виправдовує очікувань.
Тут варто зазначити, що шлюб для чоловіка і для жінки — не одне і те ж. Чоловік у шлюбі отримує два зобов’язання: годувати дружину та дітей і, так би мовити, «відмахуватися» від інших чоловіків, які посягають на його жінку. Жінка відразу набуває статусу. Я не сексист, але шлюб початково релігійний та державний інститут, і головний його сенс з цієї точки зору — продовження роду і виховання дітей. І оскільки для чоловіка це передбачає зобов’язання, то його ідея шлюбу відлякує.
Що потрібно робити? Для початку — позбавитися від цієї ідеї і почати спілкуватися з чоловіками «просто так». Навіть самі не помітите, як вискочите заміж, тому що перестанете напружувати чоловіків.
Тут потрібно відзначити, що є жінки, які просто не люблять чоловіків. Через те, що у них в сім’ї були не дуже здорові відносини між матір’ю і батьком, і мати постійно порівнювала дочку з ним в негативному плані («Ти така ж дебілка, як і твій батько»), така дівчинка, коли виростає, будує стосунки з чоловіками за принципом боротьби.
Ще одна категорія жінок, які не виходять заміж — ті, хто любить одружених, або тих, хто живе в іншому місті або взагалі в іншій країні. Тобто, такий собі партнер по листуванню. Причина цього явища одна і та ж: у дівчинки не було повноцінного батька, тому її приваблюють чоловіки, які начебто є, але насправді їх не існує в її житті. Вони фізично далеко, ми з ним в Скайпі листуємося-переглядаємось, але ніколи не будемо разом. Такий собі, знаєте, сліпоглухонімий капітан далекого плавання. Одружений — це теж «не мій», він чийсь чоловік. Як батько цієї дівчинки ніколи не був їй батьком, вона ніколи не вважала, що він їй належить. Він вважався батьком, але вона його рідко бачила, після розлучення він навіть забував іноді з днем народження привітати, і вона звикла, що чоловіка в будинку немає. Їй хотілося б, щоб у домі був чоловік, але вона звикла, що чоловік, якого вона любить, постійно відсутній.
Або, наприклад, жінки, які кажуть: «А де знайти нормального?». Так їм нормальні взагалі не потрібні, ще зі школи: той дебіл, який за нею доглядав, — взагалі не мужик, він поводився, як баба якась. А мужик — той, який обіцяв подзвонити — і забув. Переспав — і кинув. В дві години ночі п’яний зателефонував: «Ну що, я може, заїду зараз?» Тобто, він об неї ноги витирає, але вона його все одно любить. І якщо жінка все це терпить, розповідаючи про неземну любов, то на ній теж ніхто не одружується, тому що її і так все влаштовує.
Ще одна непроста тема — мами і бабусі, які розповідають, як потрібно поводитись, щоб взяли заміж. Викиньте всю цю дурість з голови — як тільки ви почнете підлаштовуватися і прогинатися, вас ніхто любити не буде. Існує безліч книг, де розповідають, як сподобатися чоловікові, як поводитися на побаченні, першому, другому та десятому. Світ взагалі під чоловіків заточений — догодити, підлаштуватися. Але справа в тому, що у вашого нареченого була мати, яка, коли не слухався, брала ремінь і била його по дупі. А ви навіть рот боїтеся відкрити — а раптом йому щось не сподобається?
Страх не сподобатися або залишитися на самоті призводить до того, що багато жінок роблять саме те, що чоловіки від них очікують. І вважають це запорукою того, що він одружиться — йому подобається, як я готую, як поводжусь, що я така загалом безвідмовна, а до хорошого швидко звикають.
Але насправді люблять за те, що ви така, яка є. До речі, ті дівчата, які вважають, що це залежить від зовнішності, віку і подібних параметрів, дуже помиляються. Є такий відомий жарт: «Моя жінка схожа на мавпу, але бачили б ви її моїми очима!» Ні вік, ні зовнішність, ні навіть характер не має ніякого відношення до того, одружені ви чи ні, любитимуть вас чи ні. Загадка любові і вдалого шлюбу криється в тому, співпадаєте ви з цією людиною чи не співпадаєте
