На кладовищі часів Другої світової війни в Німеччині знайдені й ідентифіковані останки солдатів з України, яких вважали зниклими безвісти.
Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив у Фейсбуці.
“Україна ніколи не кидає своїх. Ні живих, ні мертвих. МЗС знайшло солдатів з України, яких 80 років вважали зниклими безвісти. Це історія кількох українців, серед яких Іван Пастернак і його сім’я”, – написав він.
За даними міністра, 8 червня 1941 року Іванові Пастернаку виповнилося 33 роки. До служби в армії він працював кравцем.
“22 червня 1941 року Третій рейх напав на СРСР, і всю територію України накрив морок Другої світової війни. Іван був мобілізований, потрапив у полон, а згодом його відправили до Німеччини”, – зазначив Кулеба.
Рідні чоловіка про його долю нічого не знали, адже зв’язок з ним втратили. Як і сотні тисяч інших сімей, після війни вони отримали коротку звістку: “Пропав безвісти”.
Уже в 2021 році в одному з районів Бремена на півночі Німеччини розпочалася підготовка до промислового будівництва.
Зазначається, що будівельний майданчик мав бути розташований на місці засипаного піском колишнього кладовища часів Другої світової війни. Місцевим це місце поховання радянських військовополонених і примусових робітників було відоме як “Російське кладовище”.
Інформація щодо планів будівництва дійшла до українських дипломатів у Генеральному консульстві України в Гамбурзі.
“Звісно, ми розуміли, що кладовище ніяке не “російське”, а радянське, і що серед радянських військовополонених та примусових робітників могли бути українці”, – зауважив Кулеба.
Українські дипломати разом із місцевими активістами звернулися до місцевої влади та наполягли на важливості для України дослідження цього місця й гідного вшанування всіх жертв.
У результаті вдалося добилися призупинки будівництва та проведення “ретельного історичного дослідження, яке розкрило сенсацію”.
Як з’ясувалося, після завершення війни американська армія задокументувала на кладовищі 772 поховання, однак упродовж 1947-1948 років були перепоховані лише 456.
Згодом розкопки з невстановлених причин припинили, а саме кладовище засипали двометровим шаром піску. Таким чином, понад 300 поховань могли залишатися забутими та без належного вшанування.
“Завдяки роботі дипломатів, влада Бремена оголосила про початок масштабних археологічних розкопок. Робота розпочалася у серпні 2021 року”, – відзначив Кулеба.
Зокрема дипломати організували поїздку п’яти студентів-археологів Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом кандидата історичних наук Тетяни Пастушенко. З 15 по 29 серпня вони взяли безпосередню участь у розкопках.
За даними Кулеби, саме українські студенти виявили перші знахідки (окремі кістки, солдатські номерні жетони). Серед них був і жетон № 14683, який знайшов студент Олександр Глущенко. Жетон належав українському солдату Івану Пастернаку.
За даними очільника МЗС, на розкопках ще лишилися неідентифіковані рештки, тож незабаром можуть з’явитися нові відкриття. Розкопки триватимуть до березня поточного року.
“Ця історія важлива з декількох причин. По-перше, ми повертаємо Україні Україну, нашу історію і нашу пам’ять. По-друге, перевертаємо громадську думку в Німеччині та ламаємо російський міф про те, що все “радянське” – це “російське”, а відповідно, і всі хибні трактування про росіян як єдину “жертву” нацистської Німеччини, перед якою є “особлива відповідальність”. Ми обов’язково забезпечимо гідне вшанування українців та інших військовополонених, рештки яких можуть бути виявлені у ході розкопок. Ми продовжимо вимагати належного визнання і вшанування їхньої жертви на міжнародному рівні”, – наголосив Кулеба.
Міністр висловив особливу вдячність за співпрацю бургомістру Бремена доктору Андреасу Бовеншульте, історичному факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національному музею історії України у Другій світовій війні та колегам з Генконсульства України в Гамбурзі.
У Чернігові планується встановити меморіальну дошку загиблим під час бомбардування 1941 року. Відповідне клопотання було погоджене 20 січня виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.
