Рано вранці 27 січня 20-річний строковик Нацгвардії розстріляв своїх товаришів по службі з охорони стратегічного підприємства “Південмаш” у Дніпрі. Підозрюваний був затриманий через п’ять годин за межами міста. Що могло стати причиною цієї трагедії.
Близько 4 години ранку в четвер в збройовій кімнаті варти, що охороняє ракетно-космічний завод “Південмаш”, сталася стрілянина. Нацгвардієць строкової служби Артемій Рябчук зі свого автомата кілька разів вистрілив у товаришів по службі, в момент видачі зброї заступаючим на чергування.
Убивши п’ятьох і поранивши стільки ж людей, він забрав рюкзак з патронами і зброю і зник у невідомому напрямку. Серед загиблих – начальник варти, його помічники, а також дівчина-оператор КПП. Їм було від 19 до 34 років.
Через п’ять годин стрілець був затриманий в передмісті Дніпра – в селі Підгороднє. Опору поліцейським злочинець не чинив. Згідно інформації Державного бюро розслідувань, солдат взагалі сам попросив викликати поліцію і здався правоохоронцям.
Злочинна недбалість
Підозрюваний у масовому вбивстві Артемій Рябчук народився в селищі Броска біля міста Ізмаїл на самому півдні Одеської області. Після школи навчався в місцевому аграрно-технічному коледжі, а потім працював комірником.
У Нацгвардію на строкову службу призваний восени минулого року. Ріс без батька, як відзначають в місцевих пабліках в соцмережах, сім’я Рябчуків була дуже віруючою, а сам хлопець був замкнутий і ні з ким з однолітків не спілкувався.
За мотивами інциденту ДБР відкрило відразу кілька кримінальних проваджень. Одне з них за статтею про умисне вбивство кількох осіб, вчинене з особливою жорстокістю (п.1, п. 4 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу). Рябчуку загрожує довічне позбавлення волі.
Також Держбюро розслідувань відкрило справу проти керівництва Нацгвардії. Слідство перевірятиме службову недбалість у діях військового командування (ч.3 ст. 425 КК, загрожує від 5 до 7 років).
ДБР підозрює, що посадові особи Головного управління Національної гвардії могли недбало ставитися до організації заходів з охорони важливих державних об’єктів. А також до перевірки умов несення служби на цих об’єктах.
“Потрібно виявити всі деталі, які могли призвести до трагедії, щоб виключити її повторення в майбутньому”, – заявив директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов.
Тим часом, в Міністерстві внутрішніх справ вважають важливим з’ясувати, що саме спонукало солдата розстріляти своїх товаришів по службі. Глава відомства Денис Монастирський розпорядився створити комісію з цього питання.
В першу чергу буде вивчатися питання, чи не піддавався військовослужбовець психологічному тиску в колективі. А також те, як він проходив медичну комісію, за висновками якої йому дали доступ до бойової зброї.
Глава МВС натякнув, що висновки комісії можуть призвести до кадрових рішень. У самій Нацгвардії стверджують, що Рябчук успішно проходив всі психологічні перевірки і був допущений до зброї.
“Перед тим, як заступати на варту, нацгвардійці проходять спілкування з психологом, з медичними працівниками на предмет того, щоб виявити порушення стану здоров’я або морально-психологічного стану. Цього не було, він (Рябчук, – ред.) не входив до групи посиленої психологічної уваги, і, як повідомляють у військовій частині, не спостерігалося інших факторів, які могли б на це впливати”, – відзначив спікер НГУ Руслан Музичук.
Цей трагічний випадок, на думку Монастирського, піднімає питання можливих змін у строковій службі. “Упевнений, що нам потрібно провести ретельний аналіз того, як в країні побудована строкова військова служба, які її переваги і недоліки і що потрібно кардинально міняти”, – вважає він.
Примітно, що єдиний раз, коли в Україні строкова військова служба була скасована, стався восени 2013 року, якраз перед Майданом і російським вторгненням в Крим і на Донбас. Правда, це рішення не стосувалося призову молодих людей у Внутрішні війська МВС – попередника нинішньої Нацгвардії.
Вже навесні 2014 року строкова служба була відновлена в повному обсязі. Але дискусії про її доцільність тривають останні вісім років. Наприклад, перший-віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко допускає, що призов може бути скасований вже наступного року. Це за його словами, пов’язано з набранням чинності закону про національний спротив з січня 2022 року.
Мотиви стрілка
Військовий психолог, колишній учасник АТО Андрій Козінчук не виключає, що злочинець міг діяти в стані афекту. На опублікованому відео розстрілу дії солдата виглядають чіткими і продуманими, але потім він поводиться не типово – фактично дав себе затримати і не переховувався.
“Те, що видно на відео, це тільки те, що він дуже швидко розстріляв людей, взяв зброю і втік. Можливою ознакою стану афекту може бути тільки те, що його дуже легко затримали”, – пояснив психолог в коментарі РБК-Україна.
За його словами, афект – це дуже індивідуальна психічна функція і були випадки, коли людина в такому стані могла перебувати близько доби. А між розстрілом і затриманням злочинця пройшло всього кілька годин.
Експерт переконаний, що трагедія сталася під час посиленого морального тиску, але його джерела необхідно встановити. Це може бути командування частини, товариші по службі або, наприклад, дівчина стрілка.
Одна з можливих причин – “дідівщина”, але, за словами Козінчука, це вже атавізм і рідкість в українській армії і Нацгвардії. При цьому він звернув увагу, що саме у гвардії дуже сильна психологічна служба в порівнянні з іншими силовими структурами нашої країни.
“У Нацгвардії, до речі, дуже сильна психологічна служба. Вона з 2015 року поставлена на новий рівень, були взяті іноземні методики діагностики, в тому числі, посттравматичних наслідків. Але у нас, правда, страждає “психологічний менеджмент”, тобто командири не завжди розуміють, як використовувати цих психологів за призначенням”, – додав психолог.
У “російський слід” в цьому резонансному злочині експерт не вірить. Він переконаний, що даний інцидент не зможе деморалізувати українські Збройні сили.
Глава “Української асоціації власників зброї” Георгій Учайкін не виключив, що ця трагедія буде використана, як привід обмежити допуск військовослужбовців, особливо строкової служби, до бойової зброї.
“Якщо він вирішив вбити, значить, у нього був мотив. Або ж він був в неадекваті, але це повинні фахівці з’ясовувати. А зараз починають говорити, що якимось чином винна зброя і її слід видавати тільки тим-то і тим-то. Це шлях в нікуди”, – сказав він РБК-Україна.
Глава збройової асоціації переконаний, що одна з причин того, що сталося – провал в роботі з особовим складом в силових структурах. “Тридцять років імітували роботу з особовим складом. Зараз вони будуть вигадувати що завгодно, щоб виправдати свої 30 років бездіяльності”, – додав Учайкін.
Повного аналізу причин події вимагає і президент Володимир Зеленський. За його результатами глава держави обіцяє зробити висновки. “Мотиви вбивці, то як таке стало можливим – все має бути проаналізовано максимально детально”, – зазначив президент.
