Як зазначено в аналітичному матеріалі сайту “Поштар” “Чи є результати перемовин в Стамбулі ударом в спину ЗСУ? Аналіз та прогнози”, за підсумками зустрічі було зроблено багато публічних заяв. Представники України на перемовинах вперше озвучили певні контури майбутніх компромісів, на які готова піти Україна, зокрема – відмовитися від “військового вирішення питання Криму”, взявши на себе зобов’язання протягом 15 років вести прямі перемовини з Росією щодо нього. Також був публічно деталізований механізм фіксації “нейтрального статусу України” та інші позиції, які виглядають як виконання ультиматумів росії.
При цьому російські представники заявили про те, що російська армія “кардинально скоротить” наступ на чернігівському та київському напрямках. Натомість Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що “він не бачив ознак того, що переговори між Україною та Росією “просуваються ефективним шляхом”, а заява Росії про скорочення бойових дій навколо Києва може бути “засобом, за допомогою якого Росія знову намагається відвернути увагу та обдурити людей, щоб вони думали, що вона не робить того, що робить”.
Реакція українського суспільства на публічно озвучені підсумки перемовин була переважно негативною, зокрема колишній бранець кремля та лідер УНА-УНСО Микола Карпюк підкреслив, що не знає, “…як тепер дивитися в очі Героїчним Маріупільчанам, Харків‘янам, Одеситам, Сумчанам, Чернігівчанам?.. Як дивитися в очі нашим славетним воїнам, батькам загиблих?..Це – гра на порятунок московщини!!!”
Громадський діяч та кінорежисер Олег Сенцов був лаконічним:
Договір з окупантами можливий тільки після перемоги та їх капітуляції з трьох пунктів:
1. Деокупація усіх територій України.
2. Компенсація усіх збитків, матеріальних та моральних.
3. Передача Путіна, його оточення та військових злочинців гаазькому трибуналу.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров дуже категорично висловив ставлення свого народу:
“Усім, хто погоджується з путіним та іншими російськими бандитами на певний “переговорний період” по статусу Криму , пропонується негайно піти за російським військовим кораблем”
Віце-президент Фонду сприяння демократії Юрій Гончаренко вважає, що “нам кинули «цукерочку» у вигляді відведення військ від Києва і Чернігова (начебто). Але це є пасткою. Оскільки це не деескалація, а перегрупування. Росія знає, що не здатна взяти зараз Київ, в них немає резервів на півдні, щоб утримати навіть те, що захопили. Відповідно, вони відводять, наприклад, 95% техніки і військ від Києва, лишаючи на розстріл гарматне м’ясо. Якщо ми атакуємо — нас додатково ще роблять на весь світ ледь не звірами. Якщо не атакуємо — їх позиції дозволяють фактично зі звичайної артилерії лупити по Києву”.
В цілому, по санкціях. За цих обставин, якщо буде якийсь спільний договір з гарантами — росія вийде з-під усіх санкцій. Відновиться від втрат. За пару років набере нової сили і, зробивши висновки з помилок цієї кампанії, піде в новий наступ. Жодні папірці її не стримають.
Може навіть бути і інший сценарій: напад станеться поки триватиме процес ратифікації безпекової угоди. Оскільки ще не діятимуть юридичні зобов’язання гарантів, ми лишимося сам на сам з ворогом. В якого значно більше ресурсів, щоб відновитися.
– пише вінВ той момент, коли готувався матеріал, з’явилася інформація про удар українською Точкою-У по російському складу боєприпасів в Бєлгороді. І хоча майже одразу що в російських, що в українських ЗМІ з’явилося спростування, про начебто “людський фактор” як причину підриву, редакція схильна оцінювати цю подію як відповідь українських збройних сил на результати перемовин в Стамбулі.
