Американський часопис The New York Times повідомляє, що МВФ відкладає надання допомоги Україні. Французький лівоцентристський часопис Liberation пише про погіршення ситуації в анексованому Росією Криму. Іспанська газета El Pais містить репортаж своєї кореспондентки з табору українських активістів, які блокують окуповані проросійськими бойовиками території східної України.
Американський часопис The New York Times публікує матеріал «МВФ відкладає надання подальшої допомоги Україні з тим, аби обчислити вартість блокади». У статті повідомляється, що МВФ відклав ухвалення рішення про надання чергової фінансової допомоги Україні для того, аби оцінити наслідки економічної блокади, яку Київ запровадив щодо утримуваних сепаратистами територій сходу України. Видання додає, що український Нацбанк заявив, що економічне зростання України може бути скорочене до півтора відсотків, якщо комерційний рух із та до контрольованих проросійськими сепаратистами територій не буде відновлений.
«Україна надасть МВФ поновлені на останню хвилину макроекономічні передбачення. Діалог та технічні консультації з МВФ триватимуть і далі», – йдеться у заяві Нацбанку.
Видання зазначає, що у листі електронної пошти МВФ вказується, що засідання ради організації було відкладене з тим, аби надати співробітникам МВФ можливість оцінити ймовірні наслідки останнього розвитку подій в Україні. Нову дату буде оголошено вже невдовзі. Далі видання наводить слова міністра фінансів України Олександра Данилюка про те, що нові консультації з МВФ будуть проведені якомога швидше. Газета пише, що блокада призвела до того, що підтримувані Росією сепаратисти захопили підприємства і компанії, зареєстровані в Україні, включно з компаніями, що належать найзаможнішому українцеві Рінату Ахметову. Насамкінець часопис повідомляє, що Росія закликала Україну припинити блокаду, заявляючи, що нинішня ситуація може перетворитися на гуманітарну катастрофу. Проте Україна каже, що блокада триватиме, доки сепаратисти не віддадуть захоплені ними підприємства і доки не виконають умови мирної угоди 2015 року.
Французьке періодичне видання Liberation вміщує статтю «У Криму завтра настане розчарування».
«Ціни зростають, туризм уповільнюється…Після святкування «приєднання» до Росії Кримський півострів відчуває біль відірваності від України. Особливо це відчувають кримські татари, на яких чинить тиск Росія», – зазначається у підзаголовку.
Французьке видання пише, що 18 березня 2014 року український півострів Крим було силоміць приєднано до Росії після проведення «референдуму», поспішно і брутально організованого Москвою. Як вказує французький часопис, анексія Криму «отруїла» стосунки Росії і Заходу. З іншого боку, так зване «повернення» Криму дало поштовх популярності Володимира Путіна, цього російського «збирача земель». Жителі Криму, яким російське керівництво виспівувало обіцянки кращого майбутнього, були переконані, що зміна державної приналежності півострова йтиме пліч-о-пліч зі зміною на краще місцевої інфраструктури та помітного покращення рівня їхнього життя.
Трьома роками згодом, як зазначає Liberation, картина кримського життя постає досить сірою. Загальний кошт операції з анексії півострова ліг важким тягарем як на Москву, так і на Сімферополь. Санкції, накладені Євросоюзом та США ізолювали і підірвали економіку Криму. Великі компанії – як російські, так і міжнародні – не принесли додаткового бізнесу до півострова через санкції. Туризм, головне джерело надходжень до кримського бюджету, так і не оговтався після 2014 року. Крим залишається економічно і географічно ізольованим, а міст до російської території, який обіцяли росіяни, так і не був зведений. Ціни на споживчі товари потроїлись, а налагодження сталих постачань викликає багато запитань. Видання пише, що найбільшою жертвою анексії стали кримські татари – більшість із них не хотіла «приєднання» півострова до Росії, яка й досі є для них синонімом депортації та страждання. Меджліс кримськотатарського населення заборонили, а лідери кримських татар змушені були шукати прихистку за кордоном. Десятки кримських татар були затримані, заарештовані, а деякі з них просто зникли безвісти. Але для Кремля Крим і надалі залишається політичним трофеєм Путіна, тому в його оточенні вже подейкують про перенесення президентських виборів у Росії наступного року на 18 березня, аби ця подія співпала з річницею анексії українського півострова.
Іспанський часопис El Pais публікує статтю «Торговельна блокада як зброя війни на сході України». Автор статті – Пілар Бонет повідомляє з Бахмута, зазначаючи, що Київ підтримує активістів, які стають на заваді проходженню транспорту з товарами, які прямують із та на території, контрольовані проросійськими бойовиками на сході України. Пілар Бонет вказує, що групи цих активістів складаються переважно з ветеранів АТО, які розбили свій табір неподалік залізничної колії. Як пише кореспондентка іспанського видання, табір активістів нагадує Майдан за своєю організацією, харчуванням та гостинністю щодо тих, хто туди потрапляє. Там видно шини від автівок та «коктейлі Молотова».
«Ми не фінансуємо терористів і не торгуємо з окупантами. Ми також не ведемо переговорів на крові», – написано на гаслі, яке розташоване при в’їзді до табору.
Далі автор статті наводить слова Семена Семенченка – засновника добровольчого батальйону «Донбас» і депутата Верховної Ради від партії «Самопоміч».
«Ветерани АТО висунули ультиматум не лише президентові Росії Володимиру Путіну, а й президентові України Петрові Порошенку, який хоче показати себе як такого, що веде боротьбу з Росією. Насправді ж він торгує з Росією», – каже Семен Семенченко.
El Pais повідомляє, що бойовики у східній Україні відповіли на блокаду контрольованих ними теренів захопленням майже 50 українських підприємств, які там розташовані, включно з підприємствами, які належать найбагатшому українцеві Рінатові Ахметову. Поміж них – металургійні компанії, шахти, два готелі і донецький стадіон «Донбас Арена». Газета додає, що офіційно потік товарів на території, контрольовані сепаратистами, перервано доти, доки всі захоплені об’єкти не будуть повернуті під українську юрисдикцію.
Кореспондентка іспанського часопису пише, що запитала у мешканців табору – активістів, які здійснюють блокаду районів, які контролюють проросійські сепаратисти, щодо того, звідки вони приїхали. Активісти прибули на схід з різних регіонів України, проте є й поміж них ті, хто походить зі східної України, як от 63-річний чоловік, який працював на текстильній фабриці у Макіївці. Він каже, що залишив свою родину, аби боротися за українську справу. 18-річна Руслана, яка народилась у Львові, але більшість життя прожила на Донеччині, каже, що почувається у таборі краще поміж своїх однодумців, бо більшість її однокласників не підтримують київську владу.
