Понад 30 000 паломників-хасидів прагнуть приїхати до Умані до могили свого цадика Нахмана Брацлавського, який заповідав їм цю щорічну прощу на юдейський Новий рік. Попри наполегливі рекомендації паломникам максимально утриматися від прощі до Умані, враховуючи війну, регулярні масовані обстріли нашої країни та можливі провокації з боку росії, хасиди сприймають цю подорож як свій релігійний обов’язок. Природно, що приїзд такої кількості прочан у воюючу країну вимагає серйозних безпекових, логістичних, медико-санітарних та інших зусиль заходів з боку державних органів.
З метою максимально полегшити можливість паломникам вчасно і без проблем прибути в Умань, було навіть підписано спеціальну Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль про відмову від візових вимог для осіб, які користуються паспортами громадянина або службовими паспортами України та Держави Ізраїль, пише експерт Інформаційного центру “Міжмор’я” Юрій Гончаренко.
Але після початку вторгнення українське МЗС офіційно звернулося до паломників із закликом виявити обережність і не приїздити в Україну під час війни через велику загрозу ракетних ударів. Актуальність цього попередження підтвердилася 28 квітня 2023 року, коли росіяни завдали подвійного ракетного удару по житловому сектору Умані. Тоді було зруйновано 9-ти поверховий житловий будинок в якому загинуло 23 людини, в тому числі шестеро дітей.
Державна служба України з етнополітики і свободи совісті провела засідання робочої групи щодо проблемних питань організації заходів, пов’язаних з щорічним паломництвом брацлавських хасидів до могили Нахмана Брацлавського в Умані.
Про готовність прийняти понад 30 тисяч прочан поінформували представники міської й обласної влади, силових структур, прикордонники, дипломати, митники. Мер Умані Ірина Плетньова вказала на ті виклики – передовсім безпекові – які стоять перед організаторами прощі. Адже убезпечити укриттями від рашистських обстрілів таку кількість людей, які до того ж сконцентровані на відносно малій площі, практично неможливо.
В березні міністерство оброни росії виступило із заявою про те, що уманську синагогу використовують в якості складу боєприпасів для ЗСУ. Заперечення з боку уманської єврейської громади жодним чином не вплинули на позицію росії.
Між тим, попри відсутність авіарейсів між Україною та Ізраїлем через війну, щонайменше 23 000 хасидів минулого року таки дісталися Умані через кордони Румунії, Польщі та Молдови. Тому очікувати що цього року їх буде менше – не варто.
Бажаючи вдосконалити логістику такого маршруту, міністр іноземних справ Ізраїлю Елі Коен нещодавно зустрівся зі своїм молдовським колегою Ніку Попеску. На зустрічі було досягнуто домовленостей щодо транзиту паломників через територію Молдови. Ізраїльський міністр пообіцяв певні інвестиції в розбудову інфраструктури, що в свою чергу «сприятиме розвитку економіки Молдови».
Зрозуміло, що представників України на цю зустріч не запрошували. Тож «за кадром» лишилось, мабуть, головне питання: а хто опікуватиметься безпекою хасидів під час їхнього перебування в нашій країні?
Ізраїль в цьому питанні покладає відповідальність на Україну: ваша територія – ваші проблеми. Але навіть при великому бажанні, цілковита безпека під час постійних ракетних атак – абсолютно утопічна мрія. Окрім того, масовий наплив іноземців потребує серйозної роботи правоохоронних органів. Зокрема, задля уникнення криміналу та міжетнічних конфліктів. А такі випадки, на жаль, не рідкість для Умані під час паломництва.
Але Україна сьогодні фізично не може приділити належну увагу цьому питанню. Як і не може виділити відповідну кількість правоохоронців, медиків, рятувальників. Більшість ресурсів країни зосереджені нині виключно на відбитті російської агресії.
Можливо Ізраїль надасть власних спеціалістів для виконання цих завдань? Навряд. Можливо оплатить відповідні видатки? Не мрійте.
Втім, українські дипломати запропонували цілком логічний вихід: надання Ізраїлем сучасних систем ПРО, які зможуть убезпечити місто від російських ракетних атак. На це ізраїльський уряд відповів традиційною відмовою.
Втім, і українське зовнішньополітичне відомство чітко дало зрозуміти, що «поточна ситуація не залишає нам іншого вибору, окрім як обмежити в’їзд ізраїльтян». Яким саме чином це буде втілено в життя – питання часу.
