В Україні на тлі четвертого року повномасштабної війни дедалі частіше виникають конфлікти між цивільними та працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Те, що раніше здавалося поодинокими інцидентами, сьогодні переростає у майже щоденні сутички — від словесних перепалок до бійок і нападів на службовців. Як повідомляє hromadske, такі випадки зафіксовано на Миколаївщині, Волині та Одещині. В окремих випадках натовпи кидалися камінням у службові автівки ТЦК або ж намагалися завдати тілесних ушкоджень військовим. У Полтавському обласному ТЦК визнають: агресія цивільних на адресу їхніх співробітників стала «новою реальністю».
Водночас експерти зазначають, що ситуація загострюється через низку чинників. Частина громадян сприймає ТЦК як щось окреме від Збройних сил України, асоціюючи їхню діяльність лише з примусовою мобілізацією. Інші пояснюють агресію відчуттям несправедливості — коли хтось може «вирішити питання» та уникнути служби, а інші опиняються у списках мобілізованих. Саме цю тезу підтверджують результати дослідження, проведеного дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA. За словами керівника групи Юрія Гончаренка, у глибинних інтерв’ю з тими, кого називають «ухилянтами», майже три чверті респондентів називали несправедливість головним мотивом уникати армії. Це стосується як випадків із хабарями чи виїздом за кордон, так і загального переконання, що мобілізують передусім простих людей, тоді як інші залишаються осторонь.
Гончаренко наголошує: саме на цьому соціальному розколі активно грає Росія. З весни 2022 року її інформаційні ресурси поширюють відео, вирвані з контексту або відверті фейки про ТЦК. Спершу це було тестування ефективності такої кампанії для зриву мобілізації, а з 2024 року акцент змістився на інше — розпалювання внутрішнього конфлікту в Україні. За його словами, мета Кремля сьогодні — масові заворушення, бунти, а в ідеалі навіть зіткнення із застосуванням зброї.
Трагічним прикладом провалу мобілізаційної комунікації Гончаренко називає випадок із Євгеном Мочерняком (Кушніром) із Кропивницького. Чоловіка затримали 21 серпня через відсутність права на відстрочку, оскільки він здобував другу вищу освіту після 40 років. Наступного дня дорогою до навчального центру він вистрибнув з автомобіля та отримав важкі травми, від яких невдовзі помер. На думку аналітика, ця трагедія стала наслідком відсутності прозорої та швидкої комунікації з боку ТЦК, які мали одразу пояснити, чому відстрочки не було. «Без реформи мобілізації та запровадження ротаційної служби подібні випадки лише множитимуться. Суспільні настрої такі, що дехто бачить у мобілізації більший ризик, ніж на фронті», — підкреслює він.
Гончаренко також звертає увагу, що в нинішніх умовах держава повинна не лише карати нападників на військових і впроваджувати відеофіксацію вручення повісток, але й змінювати сам підхід до мобілізації. «Облави на вулицях давно вичерпали себе», — зазначають правозахисники, наголошуючи на необхідності юридичних та фінансових стимулів, а також зрозумілої системи ротацій. В іншому випадку, вважає експерт, суспільна напруга лише посилюватиметься, а Росія й надалі матиме змогу використовувати ці слабкі місця для дестабілізації України.
