25 вересня 2025 року в Оржицькій селищній раді відбулося третє виїзне засідання Українського безпекового клубу (УБК). Подія зібрала ветеранів, військових, представників місцевого самоврядування, громадських організацій, волонтерів і підприємців, які спільно шукали відповіді на складні, але надзвичайно важливі питання: як підтримати ветеранів після повернення з фронту, як допомогти їм адаптуватися в цивільному житті, знайти своє місце в економіці та громаді, зберегти гідність, мотивацію і сенс.
Сергій Лейвіков, підприємець з Одеси та керівник компанії «Облтепло», поділився досвідом, який став прикладом того, як бізнес може бути не просто роботодавцем, а справжнім партнером для ветеранів у їхньому поверненні до цивільного життя. Його компанія працює в одинадцяти регіонах України у сфері критичної інфраструктури.
Реальність 2022 року: коли інтерв’ю відбувались у під’їздах
Лейвіков розповів, у яких умовах його команда продовжувала працювати після повномасштабного вторгнення. Компанія забезпечує теплопостачання, водопостачання та обслуговує об’єкти критичної інфраструктури.
«Коли почались атаки на енергосистему, частина наших працівників пішла на фронт, частина залишилася тримати системи життєзабезпечення. Тоді йшлося не про бізнес, а про виживання громад. Ми шукали нових людей повсюди, навіть, якщо співбесіди доводилось проводити біля будинку кандидата чи в укритті поруч. Згодом ми для себе ухвалили рішення закріпити фокус уваги на ветеранах».
Саме тоді, стало очевидним: ветерани – це не лише ті, кому треба допомогти, а люди, які вже пройшли випробування і можуть стати опорою – в компаніях, громадах, країні.
Ветерани – не тимчасове рішення, а стратегічний ресурс
За словами Сергія, ветерани – це відповідальні, зібрані, рішучі люди, які вміють працювати в команді, ухвалювати рішення в стресових умовах і брати відповідальність. Але водночас – це люди, які повертаються з війни зміненими, часто розгубленими, виснаженими.
«Більшість із них не хоче повертатися до минулого життя. Хтось працював менеджером, хтось водієм, хтось бухгалтером. Але після війни ці професії вже не мають для них сенсу. Їхні пріоритети змінились. І ми повинні дати їм шанс знайти себе знову».
Саме тому його команда впровадила індивідуальний підхід до кожного, хто звертається: спочатку – діалог, розуміння потреб, мотивацій і тривог. Потім – демонстрація можливостей, а вже після цього – навчання або стажування.
Працевлаштування – не мета, а інструмент повернення до життя
«Ми часто чуємо: ветерани не працюють, не влаштовуються. Але давайте чесно – вони не бачать для себе варіантів. Не тому, що їх немає, а тому, що ніхто їм не показує. Вони не ходять на біржі, не подають резюме. Ми маємо вийти до них першими», – наголосив Лейвіков.
Компанія «Облтепло» запровадила форму “тихого рекрутингу”: працює з ветеранськими організаціями, проводить неформальні зустрічі, приходить на ветеранські заходи, запрошує охочих на екскурсії та спілкування з колективом. Мета – створити безпечне, дружнє середовище, у якому ветеран зможе сказати: «Я хочу спробувати».
Бізнес не для всіх: чому ветерану варто спочатку попрацювати
Окрема тема – підприємництво серед ветеранів. Лейвіков підтримує ідею ветеранського бізнесу, але закликає не ідеалізувати її.
«Так, хтось відкриє кав’ярню. Але більшість спершу мають зрозуміти, ким вони хочуть бути. Дуже часто я чую: “Мені треба грант, я відкрию свою справу”. А коли починаємо питати – плану нема, ринку не знають, ніколи в цій сфері не працювали. Це ризиковано».
Його порада: спочатку – попрацювати у сфері, яка цікавить, пройти кілька місяців у колективі, дізнатися, як працює система обліку, постачання, витрати, вивчити поведінку клієнтів. І вже тоді, можливо, запускати свою справу.
Партнерство з ветеранськими хабами та громадою
Компанія Лейвікова активно співпрацює з ветеранськими хабами та громадами, де працює. Її фахівці проводять:
- профорієнтаційні заходи;
- технічні лекції;
- екскурсії на об’єкти інфраструктури;
- презентації вакансій;
- короткі курси з базової підготовки.
«Ми допомагаємо ветеранам почути себе. Бо часто після війни людина не розуміє, що їй цікаво. А наша задача – дати вибір і підтримку».
Окрім цього, у компанії заохочують до саморозвитку – працівникам та ветеранам допомагають реєструватися на онлайн-платформах Coursera, Prometheus, Diia.Освіта й підбирають релевантні курси для перекваліфікації.
Ресурси вже є – потрібні ментори
Лейвіков переконаний: в Україні вже є всі необхідні інструменти – пільгове кредитування, гранти, ветеранські облігації, онлайн-освіта. Але ветеранам часто складно зорієнтуватися в цих можливостях без підтримки.
«Наше завдання – бути ментором. Не вчити з висоти, а йти поряд. І якщо людина знову почне вірити в себе – вона зробить більше, ніж будь-яка програма розвитку».
Ветерани – це можливість
«Залучення ветеранів відкриває можливості для розвитку громад, бізнесу та країни. Головне – створювати для них сприятливі умови», – підсумував Лейвіков.
Він також закликав представників місцевого бізнесу бути відкритими до співпраці: підтримувати ініціативи, залучати до команд ветеранів, створювати місця, де вони зможуть не тільки працювати, а й реалізовувати лідерський потенціал.
«Якщо ветеран відкрив кав’ярню у вашому місті – підіть туди на каву. Якщо він став майстром – замовте у нього послугу. Це маленький, але потужний акт підтримки. І з цього росте нова країна».
