Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти, передає “Інтерфакс-Україна”.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
