Однією з причин, що може стати підставою для вербування – це потреба підлітка в грошах
Від початку повномасштабного вторгнення онлайн-вербування стало розповсюдженим явищем серед підлітків, адже вони є досить вразливими до подібних маніпуляцій. Експерти дослідили цифрові звички 14-18-річних українців та дізналися, що впливає на можливі ризики вербування молоді та як підлітки оцінюють небезпеку в інтернеті. Про це пише «Главком» із посиланням на результати соцопитування Texty.org.
Як заробіток в інтернеті впливає на ризики онлайн-вербування
Одним зі шляхів до вербування може бути ризикована поведінка підлітка. Часто в підлітковому віці молодь шукає можливий заробіток в інтернеті, або ж уже його має. Однак молодші підлітки все ж таки можуть відмовлятися від пропозицій, а старші натомість перевіряти та шукати більш надійні місця для роботи.
Більшість, а саме 42 % опитаних підлітків, не довіряють пропозиціям в інтернеті щодо заробітку. 30% шукають безпечні місця для роботи та лише 6% респондентів мають досвід заробітку на підозрілих онлайн-завданнях. Річ у тім, що онлайн-вербування зазвичай передбачає грошову винагороду за отриману інформацію чи виконане завдання.
Та попри це підлітки все ж таки вміють розрізняти в мережі потенційну небезпеку. 88% з них вбачають у надсиланні власних фото чи відео за подарунки загрозу, також у спілкуванні в «секретних» чатах з обіцянками ексклюзивного контенту, у виконанні завдань за гроші від незнайомців та у встановленні застосунків за посиланням.
Водночас спілкування з незнайомими людьми в соцмережі Telegram та Discord підлітки вважають більш безпечним. Зокрема 61 % опитуваних бачить у цьому високу загрозу, а 39 % – низьку. До того ж підлітки здатні розпізнавати ознаки шахрайства. Це вони впізнають у пропозиціях, що стосуються грошей або запрошені перейти до «секретного чату».
Як підлітки можуть піддатися онлайн-вербуванню
У дослідженні зазначають, що відсутність критичної перевірки в підлітків може стати причиною вербування. Це підтверджують 53% молодих респондентів, які ніколи не цікавилися та не знали, хто саме надсилає їм анонімні повідомлення. Зокрема довіра до повідомлень у підлітків формується завдяки соціальним зв’язкам. Тобто безпечними вони вважають повідомлення від друзів; сповіщення, що мають «офіційний вигляд», або ж популярність допису тощо. Водночас 31% нікому не довіряє в інтернеті.
Однією з головних причин, що може підштовхнути підлітка до ризикованих дій – це соціальна вразливість. Йдеться про потребу в грошах – 83%), страх психологічного тиску та шантажу – 49%, відчуття безкарності – 48%. Також підлітки вважають, що згода участі в ризикованих аферах може мати підґрунтя в прагненні отримати адреналін, проте це доволі рідкісні мотиви. Опитування також демонструє, що серед причин згоди на пропозиції російських спецслужб може бути «злість на державу» (наприклад, через заборону виїзду чоловіків за кордон).
Що українські підлітки знають про онлайн вербування
Результати опитування свідчать про те, що 85% опитаних підлітків знають про діяльність російських спецслужб. 80% респондентів чули про небезпеку анонімних чатів та підозрілих каналів у Telegram. «Майже три чверті (73–74%) поінформовані про найжорсткіші сценарії: використання підлітків для перевезення вибухівки, схеми шантажу після втягування в незаконну діяльність чи погрози публікації особистих фото після зламу акаунту. Поінформованість висока, проте не всеосяжна: п’ята частина опитаних (19-22%) не чула про такі випадки», – йдеться в дослідженні.
Попри обізнаність, ці підлітки не знають, що робити в разі онлайн-вербування. Загалом вони чули про небезпеку вербування від вчителів, батьків, з телебачення та різних соцмереж. Але через відсутність знань про офіційні інструкції, як діяти у випадку вербування, підлітки звернулися б до рідних, це 78%, майже половина 47% повідомила б про це в поліцію. Також молодь може довіритися учителям та тренерам, однак не до спеціалізованих служб, їх вона не вважає доступною формою підтримки. Крім цього, більшість із них будуть обговорювати підозрілі ситуації, а чверть здебільшого буде замовчувати.
Раніше «Главком» розповідав про те, що РФ витратила рекордну суму на вербувальників. На виплати вербувальникам з регіональних бюджетів вже витрачено не менше 2 млрд рублів – і це лише дані по 11 регіонах, які відзвітували про ці витрати.
