Багатообіцяючий тандем Макрона і Мерца, який був покликаний об’єднати Європу, руйнується, пише видання.
У відносинах між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем і президентом Франції Еммануелем Макроном наростає напруженість, передає УНІАН.
Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel. Автори матеріалу зазначають, що це відбувається в той момент, коли Європа опинилася перед екзистенційними питаннями.
Раніше Макрон заявив про те, що було б розумно провести розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. У Берліні інформацію про ймовірні переговори коментувати не хочуть. Судячи з усього, ця ініціатива не була узгоджена з Мерцем. Тож йому не залишається нічого іншого, окрім як ігнорувати питання, щоб уникнути відкритого конфлікту між Берліном і Парижем.
Зазначається, що країни-партнери, серед яких і Німеччина, стримано відреагували на пропозицію президента Франції. Водночас Кремль від ідеї в захваті – там заявляють, що правитель РФ готовий до діалогу.
Видання додало, що цей епізод став ще однією розбіжністю між Німеччиною та Францією, серію яких приховувати стає дедалі важче. Багатообіцяючий тандем Макрона і Мерца, який був покликаний об’єднати Європу, руйнується.
“Обидва лідери ослаблені всередині власних країн, тому їм потрібно прагнути до підвищення зовнішньополітичного авторитету – обидва демонструють амбіції очолити ЄС, представляти його у світі, що став небезпечним, у відносинах з такими великими державами, як США, Росія і Китай. Однак у той час, коли Україна, як і вся Європа, стикається з екзистенціальними питаннями, центральний дует континенту, схоже, дедалі більше розходиться в думках”, – констатують автори матеріалу.
Криза між Мерцем і Макроном
Раніше видання Financial Times випустило матеріал, у якому заявило, що Макрон “зрадив” Мерца. Каменем спотикання між європейськими лідерами зокрема стало питання заморожених російських активів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц був одним із головних лобістів ідеї використати 210 мільярдів євро заморожених активів Москви для надання допомоги Україні. Макрон же був більш тихим, але в підсумку став на бік Бельгії та Італії, які виступають проти такого кроку.
