Останніми місяцями Білорусь все більше стала присутньою у сфері зовнішньополітичної діяльності України, що зумовлено двома основними причинами. З одного боку, це продовження тісної військово-політичної співпраці Мінська та Кремля, а з іншого – активізація дипломатичних зусиль у відносинах Білорусі та США. Варто зазначити, що Україна, зі свого боку, також перейшла до більш відкритої підтримки білоруської опозиції та збільшення політичного тиску на режим Олександра Лукашенка, передає OBOZ.UA.
Підтвердженням цього можна назвати першу офіційну зустріч президента України Володимира Зеленського з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською 25 січня 2026 року у Вільнюсі.
Білорусь активізує військове співробітництво із Росією, збільшуючи загрозу для Європи
Відомо, що наразі Білорусь продовжує нарощувати військово-технічну співпрацю із державою-агресоркою, будучи активним учасником логістичного та промислового тилу війни Росії проти України. Станом на 2025 рік російський військово-промисловий комплекс підтримують понад 280 білоруських підприємств, які залучені у виробництво зброї, комплектуючих, боєприпасів тощо.
Крім того, Білорусь дозволила розгорнути на своїй території спеціальні mesh-ретранслятори, що забезпечують наведення російських ударних дронів, які атакують територію України.
Наприкінці лютого Україна підтвердила, що частину цих ретрансляторів на білоруській території було нейтралізовано. Однак, не меншу загрозу Білорусь являє й для Європи, адже має на своїй території російські ядерні боєголовки, російські ракетні комплекси “Орєшнік”, а також заводи боєприпасів та дронів із залученням іранських технологій, які можуть бути використані у війни проти західних країн.
Економічна залежність Білорусі від РФ продовжує зростати
Крім того, дедалі більше зростає економічна залежність Білорусі від Російської Федерації. Білорусь після співучасті в агресії проти України втратила доступ до європейських та українських портів, а міжнародна торгівля переважно здійснюється через російську логістичну інфраструктуру та банківську систему. За останні роки частка РФ у білоруському експорті зросла до 90%, а у сфері енергоносіїв Росія є фактично єдиним постачальником для Білорусі. Відтак Кремль користується тим, що білоруські експорт, енергетика та логістика повністю замкнені на Росії, що ускладнює самостійну зовнішню політику для Мінська.
Мінськ активізує контакти із США для зменшення залежності від Росії та послаблення санкційного тиску
Утім, Білорусі вдалось організувати зближення з адміністрацією американського президента Дональда Трампа, що призвело до двох візитів американського спецпосланника та зняття санкцій з ряду білоруських компаній в обмін на звільнення більш як 500 політв’язнів. Тому для України виникають ризики послаблення санкційного тиску на Білорусь та перетворення її на канал обходу економічних санкцій для Росії.
Крім того, Білий Дім прагне використати лідера Білорусі як посередника у переговорах із Путіним, що фактично реабілітує і легітимізує авторитарний режим Лукашенка. Відтак, контакти України з білоруською опозицією можуть стати спробою створення альтернативного центру легітимності, що посилить політичний тиск на владу білоруського диктатора.
Однак, звільнення багатьох білоруських опозиціонерів одночасно послабило політичну й структурну єдність опозиції, яка тепер має декількох впливових лідерів-конкурентів. Саме тому Україна зараз посилила взаємодію із білоруською опозицією, адже наша країна має безпосередній стратегічний інтерес щодо демократизації Білорусі.
Тиск на Лукашенка збільшується як ззовні, так і з середини
Крім того, можна відзначити, що сам Олександр Лукашенко поступово втрачає монополію на контакти з Москвою. Є свідчення, що російський посол в Білорусі вже здійснює самостійні робочі візити на білоруські підприємства, оминаючи офіційний Мінськ. Білоруська політична та економічна еліти також формують прямі контакти із Кремлем, а засідання Секретаріату Ради безпеки Білорусі майже постійно відбуваються за участі російських представників. Фактично, для білоруської номенклатури еліти Кремль стає не менш вагомою альтернативою, ніж президент Лукашенко.
Отже, наразі режим Лукашенка одночасно відчуває на собі зовнішній і внутрішній тиск, що повільно підриває його монополію на владу в країні. Тому активізація його контактів із США є спробою мінімізувати згубний вплив Кремля і мати шанси на особистий порятунок в разі спроб Росії змінити владу в Білорусі силовим шляхом.
