Влада у регіонах Росії масово відмовляється вмикати сирени під час повітряних атак. Це пояснюється різними причинами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Служби зовнішньої розвідки.
У тимчасово окупованому Криму так звана “адміністрація” вирішила взагалі не реагувати на кожен проліт безпілотника. Вони пояснили це тим, що у разі постійного ввімкнення сирен повітряна тривога на півострові не змовкала б по 22 години на добу.
У Ростові відмову від сповіщень виправдали досвідом окупованих територій Донбасу. Тамтешні чиновники стверджують, що звуки сирен нібито змушують людей вибігати на вулицю, що наче заважає безпеці та подвоює ризик збільшення кількості жертв.
Як ще виправдовують мовчання сирен
У Ярославлі місцева влада відверто визнала, що не вмикає сигнальні системи виключно заради уникнення паніки серед населення. Водночас у Краснодарі пішли шляхом бюрократичного поділу загроз: “безпілотну небезпеку” там офіційно відмовилися прирівнювати до сигналів цивільної оборони.
Керівництво Рязанської області пояснило свої дії тим, що занадто часті тривоги просто знецінять екстрений сигнал, і люди з часом перестануть на нього реагувати.
Тим часом у підмосковних Котельниках чиновники пішли ще далі й відмовилися оприлюднювати адреси бомбосховищ та укриттів. Жителям пообіцяли надати цю інформацію лише у разі оголошення мобілізації або у воєнний час.
Найбільш показовою стала заява голови Башкортостану Радія Хабирова. Він прямо пов’язав відмову від щоденних сирен із різким зростанням споживання антидепресантів серед російського населення. Таким чином чиновник фактично визнав, що постійні повітряні атаки руйнують психіку росіян, а влада боїться не стільки дронів, скільки реакції людей на правду.
Психологічний стан росіян та страх Кремля
Мешканці Москви та Московської області регулярно скаржаться у мережі на повну відсутність сповіщень під час регулярних дронових атак.
Влада у відповідь заявляє, що масове оповіщення в неочевидних ситуаціях здатне нашкодити сильніше за саму загрозу, оскільки провокує хаос.
“По суті всі ці пояснення зводяться до одного знаменника: масштаб ударів по території Росії вже настільки великий, що мовчання сирен перестало бути питанням логістики. Тепер це питання політичного виживання режиму, який роками будував образ війни, що начебто не торкається звичайного росіянина”, – зазначає розвідка.
