Президент України Володимир Зеленський, за словами колишнього спецпредставника США в Україні Кіта Келлога, під час розмови з Дональдом Трампом заявив, що у 2014 році Україна втратила в Криму одного військовослужбовця. Однак ця цифра не відображає повної картини українських військових і цивільних втрат під час російської окупації півострова.
Келлог розповів, що кілька місяців тому під час зустрічі Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті президент США побачив карту Криму та запитав українського колегу, скільки військових Україна втратила під час захоплення півострова у 2014 році, повідомляє Крим.Реалії.
«Президент Трамп запитав, скільки солдатів ви втратили в Криму. Зеленський відповів: “Ми втратили одного, тому що ви сказали нам не воювати”. Трамп цього не знав», — заявив Келлог в інтерв’ю українській телеведучій Наталії Мосейчук.
Публічної реакції Володимира Зеленського чи його Офісу на цю заяву Келлога не було. Водночас твердження про одного загиблого українського військового потребує суттєвого уточнення, оскільки під час окупації Криму загинули щонайменше двоє українських військовослужбовців, а жертвами російської агресії стали також цивільні.
Сергій Кокурін — військовий, загиблий під час штурму
Українські Збройні сили справді не вступили у повномасштабні бойові дії з російськими військами під час захоплення Криму. Серед причин, які згодом називали військові та експерти, — відсутність відповідного наказу та політичної волі, вплив позиції міжнародних партнерів, а також неготовність української армії до протистояння з Росією.
Однак це не означає, що на півострові взагалі не було збройного опору.
18 березня 2014 року російські військові та представники так званої «самооборони Криму» штурмували Фотограмметричний центр Центрального управління військової топографії та навігації ЗСУ в Сімферополі. Українські військовослужбовці чинили опір, після чого сталася перестрілка.
Під час штурму загинув український прапорщик Сергій Кокурін. Він перебував на спостережній вежі автопарку військової частини. За свідченнями його побратимів, вежу прошили автоматними чергами. Дві кулі калібру 5,45 мм влучили в Кокуріна, одна — у серце.
Ще один військовослужбовець ЗСУ, капітан Валентин Федун, отримав тяжке поранення.
З російського боку під час штурму загинув бойовик незаконного формування «самооборона Криму» Руслан Казаков.
Згодом стало відомо, що до захоплення Фотограмметричного центру був причетний диверсійний загін ФСБ Росії під командуванням Ігоря Гіркіна-Стрєлкова, який після Криму вирушив на Донбас.
Ймовірно, саме загибель Сергія Кокуріна мав на увазі Зеленський, коли говорив Трампу про одного загиблого українського військового. Проте на цьому українські військові втрати під час окупації Криму не завершилися.
Станіслав Карачевський: загибель у захопленій військовій частині
6 квітня 2014 року в Новофедорівці загинув український майор Станіслав Карачевський, військовослужбовець Військово-морських сил України.
На той момент російські військові вже захопили українську військову частину, а Карачевський готувався виїхати на материкову Україну. У військовому гуртожитку між ним та російським військовослужбовцем виник конфлікт, після якого пролунали постріли.
У Міністерстві оборони України повідомляли, що одна куля влучила офіцерові в груди, інша — в ділянку ока. Також слідчі виявили сліди крові, що вели від третього поверху, та припускали, що тіло загиблого могли перемістити.
Російське слідство встановило, що в Карачевського стріляв морський піхотинець Євген Зайцев, який служив за контрактом в окремому батальйоні морської піхоти Чорноморського флоту РФ.
Підконтрольний Росії Кримський військовий гарнізонний суд засудив його до двох років ув’язнення в колонії-поселенні.
Карачевський загинув не в бою, однак його смерть сталася під час окупації Криму, на території захопленої російськими військовими української частини, від рук військовослужбовця РФ.
Першою цивільною жертвою став Решат Аметов
Втрати України під час окупації Криму не обмежуються військовослужбовцями. Російська агресія забрала життя і цивільних українців, які відкрито виступали проти захоплення півострова.
Першою цивільною жертвою російської окупації Криму вважають Решата Аметова, багатодітного батька із Сімферопольського району.
3 березня 2014 року Аметов вийшов на площу Леніна в центрі Сімферополя, яку контролювали російські військові, щоб провести одиночний мирний протест. Він мовчки стояв із вимогою припинити окупацію, коли до нього підійшли представники так званої «самооборони Криму».
Чоловіка силоміць посадили в автомобіль і вивезли в невідомому напрямку. 15 березня його тіло зі слідами катувань знайшли в Білогірському районі.
Посмертно Решату Аметову присвоїли звання Героя України.
Згодом прокуратура Автономної Республіки Крим встановила причетність до його викрадення та вбивства колишнього російського військового Євгена Скрипника та двох учасників «самооборони Криму» — Олександра Баглюка й Олександра Руденка.
Близько 60 людей стали жертвами насильницьких зникнень
Після початку окупації на півострові розпочалися масові переслідування людей із проукраїнською позицією. Навесні 2014 року в Криму фіксували численні випадки викрадень, незаконних затримань, побиттів і катувань.
За даними Представництва президента України в Криму, від початку російської окупації жертвами насильницьких зникнень стали близько 60 людей. За інформацією громадської організації «КримSOS», шістьох викрадених згодом знайшли мертвими, а доля ще 15 осіб залишається невідомою.
Ті, хто пережив викрадення, розповідали про катування з боку російських силовиків та їхніх прибічників на півострові.
Водночас російська пропаганда роками просувала тезу про те, що Крим у 2014 році нібито був «приєднаний без жодного пострілу». Це твердження ігнорує загибель українських військовослужбовців та цивільних, а також втрати самих російських учасників захоплення півострова.
Таким чином, якщо слова Зеленського про одного загиблого стосувалися конкретно Сергія Кокуріна, ця цифра може пояснюватися контекстом розмови. Проте як загальна оцінка українських втрат під час російської окупації Криму у 2014 році вона є неповною.
З початком бойових дій Росії на Донбасі у 2014 році десятки кримчан загинули, захищаючи територіальну цілісність України. Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році кількість загиблих кримчан, які воювали за Україну або стали жертвами російської агресії, продовжила зростати.
