У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про встановлення 28 серпня Днем захисту прав української громади Криму. Ініціатори пояснюють, що дата має привернути увагу до збереження української ідентичності на півострові та підтримки громадян України, які перебувають в умовах російської окупації.
Наразі документ проходить підготовку до розгляду парламентом, передає Крим.Реалії.
Чому обрали 28 серпня
Запропоновану дату приурочили до Першого з’їзду українських організацій Кримського півострова 1918 року. Тоді в Сімферополі представники українських організацій провели перший з’їзд і створили Крайову українську раду в Криму.
Ця структура мала представляти та захищати культурні, освітні й політичні інтереси українців півострова.
Проєкт постанови зареєстрували у Верховній Раді наприкінці липня. Відтоді документ викликав дискусії, зокрема через використання формулювання «українська громада Криму».
Співавторка ініціативи, народна депутатка України та колишня правозахисниця Таміла Ташева, вважає, що в цьому випадку слово «громада» не применшує статус українців як державотворчої нації.
За її словами, окрема пам’ятна дата не змінює статусу Криму та не створює нової меншини. Йдеться про визнання особливої вразливості українців півострова та визначення орієнтирів для майбутньої деокупації й реінтеграції.
Ташева наголошує, що українці є державотворчим народом, а українська нація водночас є політичною та громадянською спільнотою. У цьому контексті «громада» в тексті постанови означає форму самоорганізації українців Криму, а не окремий статус чи категорію громадян.
Навіщо потрібен окремий день
За словами Ташевої, ініціатива не спрямована на створення привілейованої категорії громадян. Її мета — привернути увагу до проблеми збереження української культурної та мовної ідентичності на півострові.
Вона нагадала, що ще до російської окупації українська мовна та культурна інфраструктура Криму була недостатньо розвиненою. На початку 2010-х років на весь півострів працювали лише шість українських шкіл.
Після окупації ситуація, за її словами, значно погіршилася: російська влада обмежила українську освіту, медіа та публічні прояви української ідентичності, а проукраїнська позиція стала приводом для переслідувань.
Ташева вважає, що запровадження пам’ятної дати має стати політичним і моральним сигналом для громадян України, які залишаються в окупованому Криму.
«Громадяни в окупації мають чітко знати: держава бачить їхню боротьбу», — наголошує депутатка.
За її словами, збереження українського паспорта, використання української мови чи відмова від участі в російських пропагандистських заходах є формами щоденного громадянського спротиву.
Дата має допомогти майбутній реінтеграції Криму
Ініціатори також розраховують, що нова пам’ятна дата посилить міжнародну адвокацію України щодо порушень прав громадян на окупованому півострові.
Офіційне закріплення Дня на рівні парламенту, на думку Ташевої, дозволить системніше порушувати питання придушення української ідентичності в Криму на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН, ОБСЄ, Раді Європи та в межах Кримської платформи.
Окремим напрямом вона називає захист цивільних заручників і політв’язнів, яких переслідують за проукраїнську позицію.
У перспективі День захисту прав української громади Криму має стати частиною підготовки до гуманітарної реінтеграції півострова після його деокупації. Йдеться, зокрема, про відновлення української освіти, медіа та культурних інституцій.
Після звільнення Криму, вважає Ташева, ця дата може трансформуватися у ширший національний день культури, науки та вшанування діячів, життя яких було пов’язане з півостровом.
Коли розглянуть постанову
Проєкт уже зареєстрований у Верховній Раді та проходить стандартну процедуру опрацювання у профільних парламентських комітетах.
Ініціатори розраховують на підтримку депутатського корпусу та сподіваються, що документ буде винесено на голосування найближчим часом.
