12 країн Європейського Союзу закликали Брюссель посилити стратегічну та безпекову роль в Арктиці на тлі зростання геополітичної напруженості, військової активності Росії та посилення інтересу до регіону з боку США і Китаю. Про це йдеться у спільній декларації, ухваленій за підсумками Європейського арктичного саміту в Рованіємі, Фінляндія, пише Всесвітня служба радіо Румунія.
Учасники зустрічі наголосили, що безпека Арктики має забезпечуватися колективно. На їхню думку, ЄС повинен відігравати більш проактивну стратегічну роль у європейській частині Арктичного регіону.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що події в Арктиці не можна розглядати лише як регіональне питання.
Від Арктики до Чорного моря
Президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що виклики безпеці на півночі та півдні Європи тісно пов’язані. За його словами, країни східного флангу НАТО стикаються з подібними загрозами з боку Росії — від дронів і гібридних атак до диверсій.
«Румунія, звісно, не є арктичною країною, але ми стикаємося з тими самими загрозами вздовж усього східного флангу з боку Росії: дрони, гібридні атаки, диверсії. Якщо ми стикаємося з подібними загрозами, то маємо вживати подібних заходів стримування. У Чорному морі ми вже маємо досвід у сфері розмінування та захисту підводних кабелів і можемо поділитися цим досвідом один з одним».
Саме тому Бухарест виступає за узгоджене управління безпековими викликами на просторі від Арктики до Чорного моря. Румунія також готова долучатися до спільних проєктів у сфері захисту критичної інфраструктури, оборони та енергетичної безпеки.
Арктика стає стратегічним регіоном
Окрім безпеки, учасники саміту обговорили економічні та екологічні зміни. Арктика нагрівається значно швидше за середньосвітові темпи, а танення льоду поступово відкриває нові морські маршрути та доступ до природних ресурсів.
Це посилює конкуренцію між Росією, США та Китаєм за вплив у регіоні. Європейські держави також розглядають можливість розвитку власних спроможностей, зокрема криголамного флоту, здатного працювати у складних арктичних умовах.
Для Румунії потенційними напрямами участі можуть стати геологічні дослідження, суднобудування та захист підводної інфраструктури.
Водночас саміт у Рованіємі не завершився ухваленням конкретних спільних рішень чи створенням нових механізмів. Його проведення стало частиною підготовки до оновлення арктичної політики ЄС. Брюссель планує визначити більш амбітну стратегію щодо регіону, який дедалі більше перетворюється на важливий простір європейської безпеки, економіки та міжнародної конкуренції.
