Україна входить у нову воєнну зиму під постійним тиском Росії, одночасно намагаючись утримати фронт, захистити міста й енергетику та наростити власне виробництво зброї. На цьому тлі формат західної підтримки поступово змінюється: партнери дедалі більше говорять не лише про передачу готового озброєння, а й про технологічне та промислове співробітництво.
Водночас головний виклик залишається нагальним. Україні вже зараз необхідні системи протиповітряної та протиракетної оборони, тоді як частина нових спільних виробничих проєктів зможе запрацювати лише наступного року, передає Всесвітня служба радіо Румунія.
Захід переходить до технологічного партнерства
Напередодні нової зими зустріч у Києві «Коаліції рішучих» продемонструвала зміну підходів західних держав. Велика Британія та Франція обговорюють не лише постачання готових систем, а й передачу технологій для розвитку українського оборонно-промислового комплексу.
Лондон оголосив про надання доступу до секретних технологій, необхідних для виробництва в Україні крилатих ракет Storm Shadow. Париж, зі свого боку, може надати технічну інформацію щодо французької версії ракети — SCALP.
Таке співробітництво має довгострокове значення, однак воно не знімає проблеми найближчих місяців. Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала значно менше ракет для ППО, ніж попереднього року, і наполягає на постачанні щонайменше 300 перехоплювачів для систем Patriot.
Румунський військовий аналітик Раду Тудор в інтерв’ю Radio România наголосив, що західна допомога стала одним із ключових чинників, які дозволили Україні чинити опір російському вторгненню.
«Це військова, фінансова, логістична та економічна підтримка, яка на 100% спрямована на користь України. […] Саме поєднання мужності, рішучості та бажання захистити власну країну з боку України, а також військова й фінансова підтримка привели до такого результату».
Україна нарощує власне виробництво
Паралельно Україна масштабує виробництво озброєнь, зокрема безпілотників та засобів ураження на великій дальності. Власна оборонна промисловість поступово стає одним із ключових елементів стійкості України у війні.
На думку Тудора, передача західних технологій могла б посилити українські можливості та, за його оцінкою, сприяти скороченню війни.
«Я вважаю, що передача західних технологій Україні, швидше за все, не призведе до продовження війни, а, навпаки, до її скорочення».
Водночас аналітик звертає увагу на проблему російської переваги у масштабуванні виробництва безпілотників. За його словами, Росія швидко вдосконалює дрони, тоді як НАТО досі не створило достатньо масштабної системи протидії безпілотним атакам на східному фланзі.
Фронт залишається головним завданням
Попри розвиток далекобійних технологій, визначальним залишається утримання лінії фронту.
Генерал-лейтенант у відставці Вірджил Белечану, колишній представник Румунії при Командуванні НАТО в Брюсселі, в інтерв’ю Radio România зазначив:
«Головним пріоритетом є утримання фронту. Якщо ми станемо свідками прориву фронту, то це означатиме досягнення цілей, які ставлять перед собою росіяни, зокрема захоплення Донбасу».
Він окремо виділив ситуацію в Донецькій області, зокрема в районах Костянтинівки, Добропілля та Покровська. За його оцінкою, російські війська прагнуть створити умови для подальшого просування до ключових міст регіону.
Водночас генерал наголошує, що українські оборонні дії дедалі більше поєднуються з ударами по військових об’єктах у глибині російської території.
Далекобійна зброя змінює характер війни
Удари на великій відстані стали окремим напрямом протистояння, оскільки дозволяють впливати не лише на передові позиції, а й на логістику, склади, комунікації та виробничі потужності противника.
Белечану назвав далекобійні системи важливим елементом стійкості українського фронту. За його словами, Україна використовує власні засоби, серед яких дрони «Лютий» та крилаті ракети «Фламінго», а також розробляє інші системи.
«Удари углиб Російської Федерації на стратегічну глибину 2000 кілометрів достатні, щоб створити росіянам серйозні проблеми».
За оцінкою генерала, такі удари можуть впливати на систему забезпечення російського наступу, зокрема на Донбасі.
Крим як логістичний напрям
Окремим елементом української стратегії залишається послаблення військово-логістичних можливостей Росії в окупованому Криму.
Белечану зазначає, що регулярні удари по півострову поступово ускладнюють його використання як надійної опори для російських військ.
«Наразі Крим уже не є надійною опорою фронту для росіян».
За його словами, тиск на тил має не лише військовий, а й потенційний економічний та політичний ефект.
Дрони та проблема протидії
Безпілотники залишаються одним із головних інструментів війни. Росія має значні виробничі можливості та продовжує вдосконалювати свої системи, що створює додаткове навантаження на українську ППО.
Тудор зазначає, що російські дрони стали одним із ключових елементів сучасної війни, а країнам НАТО необхідно швидше розвивати наземні системи протидії їм.
«Їхній досвід і наша технологія можуть привести до найкращого рішення».
Patriot — нагальна потреба України
Попри довгострокові плани щодо технологічного партнерства, найбільш критичною проблемою для України напередодні зими залишається протиракетна оборона.
Тудор пов’язує значну частину втрат серед цивільного населення з нестачею засобів перехоплення російських ракет і наголошує на необхідності посилення систем Patriot.
Румунія, Німеччина та Нідерланди вже ухвалювали рішення про передачу Україні частини своїх можливостей ППО. Водночас потреби Києва залишаються значними через масштаб російських ракетних і дронових атак.
Аналітик також наголошує на іншій перевазі України — бойовому досвіді її військових, який, за його словами, дедалі більше використовується в країнах НАТО для підготовки та вдосконалення військових підходів.
Мир — без капітуляції
Україна продовжує заявляти про готовність до справедливого миру, але не погоджується на капітуляцію чи умови, які суперечать міжнародному праву та її територіальній цілісності.
Водночас Київ допускає окремі кроки для деескалації, зокрема взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі, якщо Росія продемонструє готовність до реального припинення війни.
Поки цього не сталося, військові можливості залишаються одним із ключових чинників, які визначатимуть подальший перебіг війни.
Нова зима стане для України випробуванням одночасно на фронті, у тилу та в технологічній сфері. Києву необхідно утримувати оборону, захищати енергетику й міста та водночас нарощувати власне виробництво озброєння. Західні партнери поступово переходять від простого постачання готової зброї до передачі технологій і розвитку спільного виробництва. Однак довгострокові проєкти не скасовують нагальної потреби в ППО: Україні необхідно вистояти вже цієї зими, одночасно створюючи технологічну основу для подальшої оборони.
