Повернення людини до російської мови після переходу на українську може бути пов’язане не лише з мовними звичками, а й зі стресом, когнітивним навантаженням та інформаційним середовищем. Про це під час експертної дискусії Українського безпекового клубу розповів соціальний психолог Олег Покальчук.
Чому люди повертаються до старих мовних звичок
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».
Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Окремий блок дискусії присвятили психології мовного переходу. Соціальний психолог Олег Покальчук пояснив, що для дорослої людини зміна усталеної мовної практики може бути складним когнітивним процесом.
Особливо це проявляється в умовах тривалого стресу, пов’язаного з війною, економічною нестабільністю та постійною тривогою.
За словами психолога, під час переходу на іншу мову людині доводиться контролювати автоматизовані мовленнєві звички та свідомо обирати нові конструкції. Водночас у стресовому стані доступний когнітивний ресурс може зменшуватися.
«Режим енергозбереження» мозку
Олег Покальчук порівняв таку реакцію з режимом енергозбереження у смартфоні. У стресових ситуаціях людина, за його словами, може повертатися до найбільш автоматизованих моделей поведінки, які сформувалися ще в дитинстві.
«Голова включає такий режим, як у смартфоні енергозбереження. У нас редукуються функції префронтальної кори, які відповідають за так зване критичне мислення, за мораль і етику, і лишаються емоції. Тобто момент здетиніння поведінкових і мовленнєвих паттернів, він економить людині її зусилля… бо всяке зусилля – це енергія», — пояснив Олег Покальчук.
Таким чином, мовний перехід вимагає від людини не лише бажання, а й додаткових когнітивних зусиль. За умов стресу це може сприяти поверненню до звичної мовної моделі.
Простий контент легше сприймається
Окремо Олег Покальчук звернув увагу на інформаційний продукт, який споживає молодь. На його думку, російський маскультурний контент часто використовує максимально прості та динамічні форми комунікації, завдяки чому легше привертає увагу широкої аудиторії.
Водночас протиставляти такому продукту лише складний академічний контент, на його думку, недостатньо. Український інформаційний і культурний продукт має враховувати особливості аудиторії та говорити з нею зрозумілою мовою.
«Чим примітивніший комунікат російською мовою, тим краще він заходить в масову свідомість… Якщо ви хочете, щоб вас зрозуміли, ви повинні говорити тими мовними конструкціями, якими говорить ваш об’єкт впливу», — зазначив соціальний психолог.
Українська має стати щоденною звичкою
Виступ Олега Покальчука порушує питання про необхідність нової стратегії популяризації української мови. Йдеться не тільки про законодавчі вимоги та контроль, а й про формування середовища, яке буде:
- зрозумілим;
- доступним;
- привабливим;
- орієнтованим на різні вікові групи.
Регулярне використання української в освіті, культурі, медіа, бізнесі та повсякденному спілкуванні, за логікою цієї позиції, може поступово перетворити її на автоматизовану та звичну модель.
Мовний перехід — це не лише формальний вибір між двома мовами. Він пов’язаний із психологічним станом людини, сформованими звичками, якістю інформаційного середовища та здатністю українського культурного продукту конкурувати за увагу аудиторії. Саме тому мовну політику важливо розглядати також як складову зміцнення національної ідентичності та інформаційної безпеки.
