У Києві частка дітей, які під час перерв спілкуються не українською, в окремих вимірах сягала 82%. Ці дані свідчать, що самого навчання українською недостатньо — мовне середовище формується і поза межами уроків. Про це під час експертної дискусії Українського безпекового клубу заявила керівниця проєкту «Назустріч», засновниця «Є-мова» та волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» Анастасія Розлуцька.
Українська без страху помилитися
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».
Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя. Учасники розглядали мовну політику не лише у контексті культури та освіти, а й як складову національної безпеки, суспільної єдності та протидії інформаційним впливам.
Однією зі спікерок стала Анастасія Розлуцька, яка представила доповідь «Загрози розвитку української мови. Регіони, суб’єкти, тенденції».
Вона зосередилася на практичних аспектах переходу на українську та назвала одним із головних бар’єрів мовний пуризм — вимогу до людини одразу говорити бездоганною українською.
За її словами, постійні виправлення, насмішки над суржиком або демонстрація мовної зверхності можуть лише відштовхувати тих, хто намагається перейти на українську.
«Чому приходили на безкоштовні курси? Бо там було середовище, яке не критикувало, яке приймало твою мову такою, як вона є, з помилками і з огріхами», – пояснила Анастасія Розлуцька.
Розмовні клуби як простір для переходу
На думку експертки, важливим інструментом мовного переходу є розмовні клуби, де люди можуть регулярно практикувати українську без страху зробити помилку.
Особливо актуальним це є для:
- дорослих, які переходять на українську;
- військовослужбовців;
- людей, які тривалий час користувалися іншою мовою у повсякденному житті.
Серед відповідних практик Анастасія Розлуцька згадала ініціативи для військових та діяльність безкоштовних розмовних клубів.
Уроки українською, а перерви — іншою мовою
Окрему увагу експертка приділила шкільному середовищу. За даними моніторингу Державної служби якості освіти, на які посилалася Анастасія Розлуцька, під час уроків українська використовується майже повсюдно. Водночас мовна поведінка учнів на перервах суттєво відрізняється.
У загальноукраїнському вимірі понад половина дітей під час перерв переходить на російську. В окремих вимірах у Києві цей показник сягав 82%.
На думку експертки, ці цифри демонструють проблему розриву між формальним навчанням та реальним мовним середовищем.
«У нас уроки українською, а процес навчальний, який відпочинковий, перерва, у нас ось відбувається ось так… У школі відповідальний за мовне середовище, так само як за безпеку чи за електроенергію, має бути головна людина, тобто це директор школи», – наголосила Анастасія Розлуцька.
Мовний менеджмент у школах
За її підходом, формування українськомовного середовища не може бути відповідальністю лише окремого вчителя. Йдеться про системну управлінську модель, у якій участь беруть:
- директор школи;
- педагогічний колектив;
- адміністрація;
- учнівське середовище.
Саме таку систему Анастасія Розлуцька пропонує розглядати як шлях від ситуативного реагування до системної мовної політики.
За її словами, спільно з Міністерством освіти і науки була розроблена концепція впровадження інституційного мовного менеджменту. Її планують пілотувати у 30 школах України.
«Тому, як на мене, щоб перейти від оборони до наступу, нам потрібно звести всі мовні дані в один відкритий управлінський масив, за яким буде відповідати розпорядникам якого буде Міністерство культури… Запровадити мовний менеджмент в інституціях… де суб’єктами мовного управління є і директор школи, і всі вчителі… Інвестувати в доступність українського продукту», – заявила Анастасія Розлуцька.
Мовний перехід у школах не можна зводити лише до контролю за дотриманням мовних норм. Потрібно створювати середовище, де дитина регулярно чує та використовує українську не тільки на уроці, а й під час перерв, дозвілля та неформального спілкування. Саме системний мовний менеджмент і доступність українського продукту, на думку експертки, можуть зробити українську природною мовою щоденного життя.
