У російському уряді заявили про подання до Світової організації торгівлі (СОТ) комплексного позову проти України у зв’язку із запровадженням обмежень та заборон щодо РФ. Уже зараз можна говорити, що цей спір обіцяє стати одним із найбільш масштабних і складних в історії СОТ.
На сайті організації ще немає офіційної інформації, але із заяв міністра економічного розвитку РФ Максима Орєшкіна зрозуміло, що запит на консультації був скоординований із двосторонньою зустріччю міністра з главою СОТ Роберту Азеведу.
В рамках зустрічі міністр акцентував увагу Азеведу на тому, що Росія має серйозні підстави припускати, що Україна вживає заходів на порушення її зобов’язань у СОТ. Такий підхід до справи свідчить про важливість і особливу увагу до цього питання з боку Росії.
Що може оскаржувати Росія?
Виходячи з прес-релізу Мінекономрозвитку РФ, імовірно, Росія спробує оскаржити по максимуму всі українські обмеження, які були запроваджені з 2014 року щодо торгівлі й доступу до ринку.
По-перше, це може бути заборона ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, запроваджена постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2015 №1147 з наступними змінами.
Згідно з рішенням Кабміну, заборона стосується тільки ввезення товару з Росії, була застосована у відповідь на російське продуктове ембарго і набрала чинності за 10 днів. Імовірно, Україна щорічно продовжуватиме цю заборону доти, доки РФ зі свого боку не скасує продуктове ембарго.
Як відомо, українська заборона охоплює м’ясні, молочні, рибні та деякі рослинні продукти, кондитерські вироби, чай, пиво і спиртні напої, сигарети, залізничне і трамвайне обладнання, дизель-електричні локомотиви, хлористий калій, мийні засоби, деякі сільськогосподарські хімікати і т.д. Саме ці товари і було зазначено в прес-релізі.
По-друге, це можуть бути персональні спеціальні економічні й інші обмежувальні заходи (санкції), перелічені рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року і введені в дію указом президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017.
Як відомо, у законі України “Про санкції” передбачено 25 видів санкцій: зокрема, обмеження торговельних операцій; блокування активів; обмеження і призупинення транзиту ресурсів, польоту і перевезень; анулювання ліцензій та інших дозволів; обмеження та зупинення телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; заборона на участь у приватизації; впровадження додаткових заходів у сфері економічного, ветеринарного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю. Потенційно частина цих санкцій могла потрапити до переліку тих, застосування яких РФ вважає несумісним з нормами СОТ.
Не виключено, що в запиті на консультації можуть бути вказані й спеціальні санкції ЗЕД, застосовані відповідно до ст. 37 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, або обмеження для фізичних і юридичних осіб РФ брати участь у приватизації, встановлені законом України від 16 лютого 2016 року №1005.
Безумовно, на консультації винесуть застосування обмежень у банківській та фінансовій сфері. Наприклад, такі, як заборона кредитним установам здійснювати банківські платежі і перекази, а також обмеження на видачу ліцензій на здійснення валютних операцій.
Також, судячи з прес-релізу, Росія порушить питання про законність введення особливого режиму оподаткування, який застосовується при ввезенні російських автомобілів, що були у використанні. У законі України “Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів” від 31 травня 2016 року № 1389-VIII передбачено зниження ставок акцизів на автомобілі до 31 грудня 2018 року.
Ставки акцизного податку, встановлені цим пунктом, не застосовуються до легкових автомобілів, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом законом України та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної згідно із законом України.
По-третє, не варто очікувати, що РФ не скористається можливістю спробувати оскаржити заборону на поширення і демонстрацію художніх фільмів і російських програм, встановлену в чинній редакції закону України “Про кінематографію”, а також обмеження доступу іноземної друкованої продукції з антиукраїнським змістом, передбачене законом України від 8 грудня 2016 року № 1780-VIII, або обмеження здійснення журналістської діяльності, передбачене постановою Верховної ради України від 12 лютого 2015 року №185-VIII “Про тимчасове призупинення акредитації журналістів і представників деяких ЗМІ РФ при органах державної влади України”.
Найімовірніше, за всіма пунктами
РФ буде вказувати на відсутність доступу до ринку, порушення принципу недискримінації, наявність недостатньої прозорості та передбачуваності, а також ненадання можливості прокоментувати рішення.
Серед іншого, можливо буде посилатися на порушення статей I, II, III, X, XI ГАТТ 1994 і статей II, III, XI, XVI, XVII ГАТС, а також деякі статті Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угоди щодо технічних бар’єрів у торгівлі та Угоди про процедури імпортного ліцензування.
Ймовірна позиція України
Безумовно, позиція України буде ґрунтуватися на тому факті, що Верховна рада визнала Росію країною-агресором, а отже, вважає, що всі торговельні обмеження підпадають під винятки з правил СОТ у зв’язку з національною безпекою.
Ст. XXI ГАТТ є однією з ключових норм, які дозволяють застосування торговельно-обмежувальних заходів у вигляді винятку, і надає максимальну свободу країнам самостійно визначати й приймати будь-які заходи, які вони вважають необхідними для захисту “суттєвих інтересів своєї безпеки”, якщо вони приймаються у воєнний час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах.
Враховуючи, що Україна на законодавчому рівні не визначила наявність воєнного стану, найімовірніше, вона аргументуватиме наявність надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах.
Окрім іншого, під час розгляду справи Україні доведеться аргументувати, що вищевказані обмеження застосовувалися задля захисту своїх законних інтересів національної безпеки, загроза якій була реальною, а застосовані заходи – пропорційні існуючій небезпеці та/або загрозі. Навіть більше, треба буде обґрунтувати зв’язок між загрозою суттєвим інтересам своєї безпеки і співмірністю застосованих заходів.
Водночас ст. XXI ГАТТ вкрай рідко використовувалася і раніше не піддавалася офіційному тлумаченню Органом з вирішення спорів СОТ, тому відсутня прецедентна практика, яка визначила б законність інтересів національної безпеки за суб’єктивним рішенням окремих країн-членів СОТ, а також визначила б елементи, що впливають на порядок, умови та обставини застосування ст. XXI ГАТТ.
Цей спір між Україною і РФ може стати першим прецедентом тлумачення ст. XXI ГАТТ, який вплине на розуміння законності її застосування.
Більше того, досі ця стаття вважалася такою собі скринькою Пандори, відкриття якої може “обвалити” нинішню систему торговельного права. Саме тому ЄС, США, Канада, Австралія не поспішали апелювати до цієї статті навіть після застосування до них продуктового ембарго з боку Росії.
А крім того, ці ж країни, за неофіційною інформацією, утримували Україну від оскарження російських санкцій до СОТ.
Тепер цю скриньку Пандори відкрила Росія. А це означає, що спір РФ і України обіцяє стати подією світового масштабу. Саме тому багато країн-членів СОТ уважно стежитимуть за розвитком подій у цій справі, оскільки прецедентна практика стане для них обов’язковою.
А це означає, що російський позов може відчинити двері аналогічним заявам – вже щодо самої РФ.
Втім, існує усталена думка деяких експертів, що Орган з врегулювання спорів буде і надалі утримуватися від створення детального прецеденту стосовно тлумачення статті XXI ГАТТ, щоб забезпечити баланс і непорушення суверенних прав.
Наскільки це можливо, покажуть лише практика і час.
 |
Автор: Олена Омельченко,
керівник практики міжнародної торгівлі
юрфірми “Ілляшев та Партнери”
