Колишній офіцер 93 бригади ЗСУ Кирило Недря з позивним Доцент розпочав воювати весною 2014 року.
Перші бої бої, перемоги, поразки, все в нього було за перші місяці війни. Спочатку вони визволяли Карлівку, Піски, там вчилися воювати, здобувати трофеї.
А вже на початку осені 2014 року, Кирило зайшов в Донецький аеропорт. Перші дні перебування там були спокійні, проте з часом росіяни почали накривати їх артилерією. Появилися поранені побратими, хлопці розуміли, що їх очікують серйозні бої.
В аеропорту Доцент зустрів однокурсника Олексія Тищека, якого не бачив декілька років. Вони з ним побачились, коли до них на ротацію виходила 79 бригада ЗСУ. Обнялися, поцілувалися, Кирило запропонував попити чаю. Олексій каже: «Братику, зараз поп’ємо, перекуримо».. І тут приходить команда, щоб перегнати два БТР з нового терміналу, в старий. Обороною якого, Кирило на той момент керував. Це коротких 70 метрів потрібно було проїхати.
Олексій перебував у першому БТР. В той момент на злітну смугу викотився російський танк Т-72 і спалив їхню машину. Ось так, вони з Льошею побачились на 15 хвилин і попрощались на завжди. Пізніше, тіло друга, яке перетворилось в попіл, діставали, щоб похоронити.
Трагедія змусила Кирила по іншому відноситися до життя, до війни. Тут були друзі, з якими він міг загинути в будь який момент, десь там в в мирній країні чекала дружина з дитиною.
30 вересня заходила на ротацію 79 бригада ЗСУ. Кирило з побратимами поїхали, щоб познімати з бронемашин кулемети та інші речі. Прилетіла московська міна 120 калібру і розірвалась за шість метрів від Доцента. Не відомо, як в нього не влетіла ніяка залізяка. Але Кирило летів більше десяти метрів від вибухової хвилі. Спинила його тільки стіна. Він був одягнутий у бронежилет і шолом, хоча останню річ не часто вдягав. Засоби захисту і врятували його тіло від переломів.
Він отримав важку контузію, забиття, але знаходився в аеропорту ще 4 дні, поки його підрозділ не вийшов на ротацію.
Джерело: Новини
