Перебої з електропостачанням через російські атаки призводять до зупинки водопостачання в Києві, навіть якщо безпосередніх влучань у межах міста немає. У КМДА пояснюють: ворог атакує енергетичний вузол Київщини, від якого залежить робота столичних систем життєзабезпечення. Резервні генератори допомагають відновлювати подачу води, однак не можуть повністю замінити централізоване електроживлення.
Про це йдеться в матеріалі ТСН, журналісти якого з’ясували, чому в столиці виникають перебої з водою та до чого киянам варто готуватися взимку.
Росія атакує енергетичний вузол Київщини
Про наміри Росії позбавити Київ водопостачання раніше неодноразово попереджало військово-політичне керівництво України. У жовтні–листопаді російські війська посилили удари по енергетичній інфраструктурі, зокрема по столичних теплоелектроцентралях. Після пошкоджень їм потрібен час для відновлення генерації електроенергії, хоча виробляти тепло вони продовжують.
Залежність систем водопостачання від електроенергії робить їх уразливими до атак на енергетичну інфраструктуру. При цьому удари по об’єктах за межами столиці можуть спричиняти перебої зі світлом і водою без безпосередніх влучань у самому Києві.
У КМДА пояснили, що російські війська атакують Київський енергетичний вузол у Київській області. За останні три дні, за інформацією міської адміністрації, РФ завдала серії ударів, наслідком яких стали перебої з електро- та водопостачанням у столиці.
«Все це накладається: повторні удари, повторні відключення, відновлення, знову удари і знову відключення. Все це умисно пролонгується ворогом», — повідомили в КМДА.
Після часткової стабілізації електропостачання комунальникам вдалося відновити подачу води. Однак ситуація залишається нестабільною і може знову погіршитися через нові атаки.
Як Київ відновлює водопостачання
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв розповів, що місто заздалегідь працювало над створенням резервних джерел живлення для об’єктів водопостачання. За його словами, завдяки цій роботі після останніх перебоїв воду вдалося повернути в оселі киян у стислі терміни.
«Це 104 генератори, це 16 МВт збудованих електростанцій спеціально під водопостачання — дозволили нам у достатньо стислі терміни відновити воду в будинках киян», — зазначив Пантелеєв.
Водночас резервне живлення не може повністю замінити основну централізовану систему. Воно призначене передусім для підтримки роботи окремих об’єктів у надзвичайних ситуаціях.
За словами посадовця, навіть під час потужних обстрілів воду в різних мікрорайонах вдавалося відновлювати протягом 12–24 годин. Це стало можливим завдяки резервним джерелам живлення та цілодобовій роботі енергетиків, працівників водоканалу й інших комунальних служб.
Чому Оболонь залишається з водою
Гарантувати, що перебої не повторяться, наразі неможливо. Через російські атаки або аварійні знеструмлення вода може зникати в окремих районах столиці.
Петро Пантелеєв пояснив, що можливості резервного живлення залежать від особливостей конкретної ділянки водопровідної мережі та потужності обладнання.
Прикладом є Оболонський район, де проживає понад 300 тисяч людей. Завдяки особливостям місцевої системи водопостачання її можна підтримувати за допомогою генераторів потужністю до 1 МВт.
«Там немає по суті проблем, тобто сам перехід на резервне живлення зайняв якийсь час, коли не було води, і Оболонський район, наприклад, постійно з водою», — пояснив заступник голови КМДА.
В інших частинах міста ситуація складніша, оскільки потужності більшості об’єктів водопостачання та водовідведення не дозволяють повністю забезпечити їх роботу звичайними генераторами.
Чому вода зникає навіть без влучань у Києві
Водопровідна мережа столиці має протяжність близько 4 тисяч кілометрів. Для її повноцінної роботи потрібне стабільне електропостачання. Коли через російські удари виникають перебої в енергомережі, резервних джерел не вистачає для підтримки всієї системи.
Після знеструмлення станцій необхідно перейти на генератори, перевірити обладнання на наявність пошкоджень, відновити потрібний тиск і заповнити трубопроводи. За сприятливих умов цей процес може тривати 2–3 години.
У комунальних службах наголошують, що перемикання на потужні дизельні генератори займає щонайменше пів години. Крім того, кожну станцію після знеструмлення мають оглянути фахівці, щоб переконатися в її справності.
Роботу ускладнюють і повітряні тривоги: працівники змушені переходити до укриттів, а повторні атаки затримують перевірку та запуск обладнання.
Чому генератори не можуть повністю розв’язати проблему
За інформацією КМДА, 104 генератори «Київводоканалу» встановлені переважно на невеликих об’єктах і локальних насосних станціях. Вони забезпечують роботу окремих систем, але не здатні замінити електроживлення великих водозабірних станцій.
Таке обладнання потребує значно більшої потужності, особливо під час запуску. Саме тому для великих об’єктів місто розглядає будівництво окремих електростанцій.
У КМДА пояснюють, що автономне живлення є важливим резервом, однак воно не може гарантувати безперебійну роботу всієї системи за масштабних пошкоджень енергетичної інфраструктури.
Чи буде в Києві тепло взимку
У міській адміністрації повідомили, що опалювальний сезон у столиці розпочався 2 листопада. На момент підготовки матеріалу тепло отримували вже 45% житлових будинків.
Технологічний процес подачі теплоносія до всіх будівель може тривати до 10 днів. Тому в КМДА очікували, що до 12 листопада опалення з’явиться в оселях більшості киян, якщо не виникне аварійних ситуацій.
Водночас стабільність роботи комунальної інфраструктури залежатиме від інтенсивності російських атак та можливостей енергетиків відновлювати пошкоджені об’єкти.
Кличко наголосив на необхідності посилення ППО
Мер Києва Віталій Кличко зазначив, що навіть масштабні технічні рішення та резервні джерела живлення не можуть повністю захистити критичну інфраструктуру від інтенсивних російських атак.
«За такої інтенсивності нищівних атак ворога без захисту ключових об’єктів системами ППО відновлення, стабільна робота й взагалі існування цих об’єктів — під великим питанням! Бо коли прилітає одразу кілька ракет чи рій дронів, жодні захисні споруди з цим не впораються», — зауважив Кличко.
Отже, головними умовами стабільної роботи водопостачання та інших міських систем узимку залишаються захист енергетичної інфраструктури, розвиток резервного живлення та оперативне відновлення пошкоджених об’єктів. Водночас повністю виключити нові перебої зі світлом, водою та теплом за нинішніх умов неможливо.
