Голова ізраїльської ЦВК Ніл Гендель передав президентові Ізраїлю Реувену Рівліну офіційні результати виборів до Кнесету, що відбулися на початку березня. За даними ЦВК партія прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу “Лікуд” отримала 36 мандатів, лівоцентристський альянс “Кахоль Лаван”, лідером якого є Бені Ганц, — 33, “Об’єднаний арабський список” — 15, ШАС — 9, “Яадут ха-Тора”, “Наш дім Ізраїль” і “Авода” — по 7 мандатів кожна, “Яміна” — 6 мандатів, йдеться в матеріалі Дзеркала тижня.
У березні на виборах проголосували 71,46 % тих, хто має право голосу, що на один відсоток більше, ніж у вересні минулого року. Тоді на ізраїльські виборчі дільниці прийшло 69,8% виборців.
Президент Рівлін звернувся до керівництва партійних фракцій: “Кожна угода, яка приведе до створення стійкого уряду та довіри більшості в Кнесеті, буде чудовою. Крім усього іншого, перед вами все ще лежить пропозиція, внесена мною на попередніх виборах. Я чув критику, яка свого часу звучала на адресу моєї пропозиції, з частиною цієї критики я згоден. Проте тоді мені здавалося, що іншого виходу немає. Ситуація не дуже змінилася відтоді”.
Але, як і минулого разу, головна боротьба за крісло прем’єра точитиметься між Беньяміном Нетаньягу і Бені Ганцом. Парадоксальність ситуації в тому, що “Лікуд” і “Кахоль Лаван” легко могли б разом сформувати уряд національної єдності, коли б не “фактор Нетаньягу”. Бо обидві політичні сили готові піти назустріч одна одній лише тоді, коли їхній представник буде першим у ротації.
Для Нетаньяху — це не тільки небезпека опинитися поза великою політикою, а відтак кримінальні справи, заведені проти нього, можуть бути запущені в активне провадження.
По завершенні других виборів до Кнесету стало зрозуміло: якщо будуть треті вибори, ніхто не може гарантували, що не обійдеться і без четвертих. Тепер же, коли треті парламентські вибори в Ізраїлі вже відбулися, “запах” четвертих у серпні або на початку вересня 2020 року витає в повітрі.
Така ситуація закономірно випливає з того, що демографічне співвідношення електорату залишається незмінним. А це, своєю чергою, означає: політичні вподобання виборців також не змінилися.
Мери ізраїльських міст уже заявили, що коли четверті вибори справді відбудуться, то вони створюватимуть свою партію місцевої влади на чолі з мером Модіїна Хаїмом Бібасом. Така партія здатна вибороти до 10 місць у Кнесеті і зможе вивести ізраїльську політику з глухого кута.
Лідер партії “Наш дім Ізраїль” (НДІ) Авігдор Ліберман вважає: “Нетаньягу не хоче ні надзвичайного уряду, ні уряду національної єдності. Він стурбований лише проблемою політичного виживання. Решта — тільки димова завіса і казки Алі-Баби”.
Нинішній післявиборний політичний процес в Ізраїлі свідчить, що формувати уряди у країнах із парламентською демократією стає дедалі складніше. В Ізраїлі відбувся поділ суспільства на несумісні табори. Погляди політичних опонентів підтверджують, що громадяни країни хочуть іти в різних напрямках. Одні готові ледь не брататися з арабами, інші вбачають у цьому небезпеку для Ізраїлю. Саме тому заклики рухатися в одному напрямі тут не спрацьовують.
Однак коаліційні плани політичних сил змінюються ледве не щодня. Так, лідери блоку “Кахоль Лаван” відмовилися від намірів, спираючись на “Об’єднаний арабський список”, привести до присяги уряд меншості. Рішення прийняли після того, як стало зрозуміло, що в опозиційних сил немає більшості для формування такої коаліції. Депутати від “Кахоль Лаван” Цві Хаузер і Йоаз Хендель відмовилися підтримати таку коаліцію, аналогічне рішення прийняла депутатка Орлі Леві-Абукасіс — очільниця партії “Гешер”, яка входить у лівоцентристський блок із партіями “Авода” і “Мерец”.
Леві-Абукасіс вочевидь хоче дистанціювалася від політичних соратників. Вона оголосила, що не ввійде до лівоцентристської коаліції меншин, підтримуваної “Об’єднаним арабським списком”. Крім того, лідерка “Гешер” повідомила, що вирішила відмовитися від союзу з партією “Мерец”, який їй був нав’язаний лідером “Аводи” Аміром Перецом. До того ж вона, на відміну від членів “Аводи”, “Мерец” і “Кахоль Лаван”, не відчуває явної антипатії до Беньяміна Нетаньягу.
Таким чином, можна зробити припущення, що Орлі Леві-Абукасіс здатна визріти до входження у праву коаліцію, яку формуватиме “Лікуд”. Тим часом деякі депутати від лівоцентристського альянсу “Кахоль Лаван” висловлюються на підтримку початку переговорів з “Лікуд” щодо можливості створення уряду національної єдності.
Політичні розбіжності спровокували суперечності між членами “Аводи”. Так, члени керівництва партії звернулися до її голови Аміра Переца з закликом розпочати переговори про приєднання до уряду на чолі з Беньяміном Нетаньягу. Вони вважають, що таким чином партія змогла б впливати на політику зсередини уряду на тлі соціально-економічних викликів, які стоять перед Ізраїлем. А голова “Кахоль Лаван” Бені Ганц, на їхню думку, не має жодних реальних можливостей для формування стабільного уряду. Тому, щоб запобігти четвертим поспіль виборам і політичному хаосу в країні, треба почати домовлятися з Нетаньягу.
“Кахоль Лаван” і “Наш дім Ізраїль” задля майбутньої електоральної підтримки починають загравати з арабами, шукаючи в них ситуативного політичного союзника. Та загравання Лібермана з арабами може мати своє таємне підґрунтя.
Його партія “Наш дім Ізраїль” оголосила про намір просувати законопроєкти, які не дозволять чинному главі уряду Нетаньягу сформувати коаліцію. На засіданні фракції НДІ було вирішено проголосувати за закон, спрямований на обмеження повноважень прем’єр-міністра двома термінами. Крім того, члени “Наш дім Ізраїль” вирішили підтримати законопроєкт, який забороняє формувати уряд депутатові, котрому пред’явлено обвинувальний висновок.
Раніше на підтримку цього законопроєкту висловилися лідер альянсу “Кахоль Лаван” Бені Ганц і представники блоку “Авода-Гешер-МЕРЕЦ” та “Об’єднаного арабського списку”. А вивівши Нетаньягу за межі великої політики, Ліберман міг би націлитися зайняти його місце. Цей хід дозволив би йому зробити те, про що він давно мріяв: узяти на себе відповідальну функцію “могильщика релігійного диктату”.
“Політична революція” може відбуватися в декілька етапів. На першому її етапі “Наш дім Ізраїль” Лібермана спільно з лівими партіями та партіями ізраїльських арабів позбавляє Нетаньягу права бути прем’єр-міністром.
На другому етапі на базі частини депутатів “Лікуду” і НДІ буде створено нову політичну партію, основу якої становитиме центристсько-ревізіоністський рух на ліберальній основі, без релігійно-фанатичної складової. І очолить цю партію, звісно, сам Ліберман.
На третьому етапі буде створено уряд національної єдності без крайніх лівих і крайніх правих. Таким чином можуть бути повністю переформовані ізраїльські політичні й електоральні поля.
Все це Ліберман міг би легко реалізувати, якби Нетаньягу погодився поступитися посадою прем’єра. Проте за такого “ліберманівського” сценарію Нетаньягу втрачає все. І тому він і надалі намагатиметься будь-якою ціною зберегти свою владу.
Втім, коронавірус, схоже, почав вносити свої корективи і в ізраїльську політику. Як недавно стало відомо, прем’єр-міністр Нетаньягу під час спеціальної прес-конференції, присвяченої закриттю шкіл та іншим заходам боротьби з епідемією, закликав створити надзвичайний уряд.
Нетаньягу запропонував забути на певний час про політичні розбіжності: “П’ятдесят три роки тому, відразу після початку Шестиденної війни, в Ізраїлі виник національний уряд надзвичайного стану. Ізраїль консолідувався й переміг. Я закликаю створити такий уряд зараз, уже цього вечора, — Національний уряд надзвичайного стану. Без жодних відмовок і зволікань. Це буде надзвичайний стан на обмежений період, і ми разом боротимемося за порятунок життів великої кількості громадян. Ми зобов’язані відкласти вбік політику, пізніше буде час повернутися на позиції, на яких ми перебуваємо зараз. На даний момент потрібно виявити національну й особисту відповідальність, котрі мають узяти гору над іншими інтересами”.
Нетаньягу планує найближчим часом запропонувати лідерові альянсу “Кахоль Лаван” Бені Ганцу обговорити створення уряду національної єдності.
За кілька годин до цього голова партії “Наш дім Ізраїль” Авігдор Ліберман у телеінтерв’ю закликав до створення уряду національної єдності у складі “Лікуду” та “Кахоль Лаван” на паритетних умовах. Решта партій не входитимуть до правлячої коаліції, підтримуючи її ззовні. Міністр оборони і голова блоку “Яміна” Нафталі Беннет також закликав до створення надзвичайного уряду на період до півроку, заморозивши на цей час політичний процес, “аби почати потім із тієї ж точки, на якій він був заморожений”.
Таким чином, в ізраїльтян з’являється шанс домовитися, і політична криза, бодай на певний час, може бути відкладена.
