Російський ліберал як бутерброд

Російський ліберал як бутерброд. Був – і нема. Більшість з них закінчуються на українському питанні. Тому російські ліберали – вимираючий вид. На відміну від великих панд.

Є такий собі Леонід Парфьонов. Начебто не Кіркоров і не Меладзе, стильний, дотепний, іронічний ліберал. Який дивиться на російський політикум з дошкульною насмішкою чи гіркою посмішкою. Професіонал. Особистість.

Його цінують чимало українців. Які в пориві самоїдства кажуть: у нас нема журналістів такого рівня!

Але тут постає питання Криму. І з ним щось відбувається. Ніби з роботом, у якого полетіла програма. Поплавився, може, від спеки. Одне слово, був бутерброд, тобто російський ліберал, хоба, і нема його. Все красномовство відразу випаровується, слова плутаються, дотепна іронія злинає. В одну мить російський ліберал перетворюється на імперського шовініста. Тільки такого, кривомового, тяжкоязикого.

“Здесь (в Україні — я) очень странные задающие этот вопрос люди – они полагают, что все живут в этой же повестке, более того, должны непременно сказать то, что они, эти спрашивающие люди, думают по этой повестке”

Тут у нього питають: може, ви просто боїтеся, що вам світить кримінальне переслідування, якщо ви скажете, що Крим – це Україна? Та ні, каже, нічого я не боюся, просто “мне не нравится, когда здесь настаивают на ровно той же повестке, на которой настаивают эти люди, более того, на тех ответах, которые эти люди ждут”.

А якщо серйозно, може, не треба сюди їздити, наражатися на бутербродну хворобу? Здоровіше будете. Звідтіля простіше прикидатися лібералами. Бо тут якось одразу добре видно, ким ви є насправді.

Нехай щастить!

Джерело: Site.ua