Пандемія боляче вдарила по українському книжковому ринку. За даними Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, порівняно з 2019 роком за назвами книжок обсяги виробництва скоротилися на 23%, а за сумарним накладом на 34%. Які проблеми має книговидавнича галузь, і чи лише економічна криза, спричинена коронавірусом, гальмує її розвиток? Про це пише Радіо Свобода.
В 2020 році в Україні змушені були зачинитися 343 видавництва та 48 книгарень, інформує мовний омбудсман Тарас Кремінь. За його словами, особливо бракує україномовної книги у селах, а також у книгарнях східних та південних областей України.
«Згідно з законом, – пише уповноважений із захисту державної мови на своїй сторінці у фейсбуці, – частка книжкових видань державною мовою в загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50%. Реалізація цієї норми спрямована на підтримку українськомовної книги та збільшення частки громадян, які читають українською мовою».
Брак коштів у читача і нерівні умови на ринку
Коронакриза не лише скоротила обсяги книговидання, але й істотно похитнула інтерес читацької аудиторії до книжок, зауважила в коментарі Радіо Свобода головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. На її думку, є кілька чинників, які впливають на суто внутрішній ринок книговидання:
- Низька купівельна спроможність українців. Вони мало купують книжок, зокрема, і через інтернет. Як би там не було, для людей книга – це не предмет першої необхідності.
- Нерівні умови між гравцями на ринку. Нездорова ситуація з мережами книгарень, які ведуть власну цінову політику, від якої страждають видавці.
Незважаючи на фінансові негаразди, пов’язані з пандемією, Мар’яна Савка розповідає, що держава, хоч і не одразу, але все ж таки кинула рятівне коло книговидавцям. Книговидання і культура взагалі ідуть за залишковим принципом Мар’яна Савка
«Була закупівля для бібліотек, була фінансова допомога для видавництв. Думаю, що саме це і врятувало певних гравців ринку від закриття. Хоча у нас пріоритетні галузі – це, наприклад, силовий сектор, а книговидання і культура взагалі ідуть за залишковим принципом», – каже головна редакторка.
Через пандемію зачинилися книгарні, призупинили свою роботу видавництва і поліграфічні підприємства. До червня минулого року книжки фактично не друкувалися, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода голова Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.
На ринок виходила література, яка видавалась у попередні роки. Ті мізерні резерви обігових коштів, які мали видавці, розтанули, і книговидання потрапило у боргову яму. Але не лише локдаун призвів до зубожіння галузі.
Книжкова галузь давно перебуває у глибокій кризі – видавці
Станом на друге серпня в Україні було видано 5600 найменувань книжок із сумарним накладом 5 мільйонів примірників (сюди увійшли підручники для шкіл, видані за бюджетні кошти), інформує Радіо Свобода голова Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. За роки незалежності кількість виданих книжок на душу населення скоротилась до менш ніж одного примірника Олександр Афонін
«Якщо поділити оці 5 мільйонів на 42 мільйони населення, то виходить жебрацька цифра. За роки незалежності кількість виданих книжок на душу населення скоротилась до менш ніж одного примірника.
Аналізуючи динаміку змін, які відбувалися продовж 26 років, відколи я очолюю Асоціацію, мушу сказати, що книжкова галузь перебуває у глибокій ямі», – наголошує Олександр Афонін.
Серед причин, що призвели до системної кризи, голова Асоціації називає такі:
- Влада абсолютно не розуміє важливості книговидання. У світі воно розглядається як найважливіший інструмент формування людської особистості. Це основа економічного, соціального і культурного розвитку держави.
- Відсутня фінансова підтримка з боку держави. Книговидання не може вижити в суто ринкових умовах. На відміну від західних країн чи Росії, книговидання в Україні відсунуте на маргінес.
- Не налагоджена система закупівель книжок для бібліотек. Це залежить від суб’єктивної думки і політичної волі окремих урядовців.
Забужко: «Держава завжди слугує дахом, парасолькою для своєї культури»
Будь-яка цивілізована держава має програму підтримки національного книговидання на солідні суми, зауважила в коментарі Радіо Свобода письменниця Оксана Забужко. Особливо це актуально для української книжки, яка потерпає від навали російського продукту.
Російська книга буде лізти сюди і далі Оксана Забужко
«Держава завжди слугує дахом, парасолькою і захищає свою культуру. Україна як ніколи потребує цієї підтримки, оскільки її буквально зжирає пропагандистський ринок російської книги.
Один зі знаних московських лібералів якось відповів на питання, чому він публічно не підтримує Україну. Відповідь була дуже пряма і чесна: «Ми не можемо дозволити собі втратити 40-мільйонний ринок!» Тобто російська книга буде лізти сюди і далі. Російських книжок ввозиться більше, ніж видається в Україні», – наголосила Оксана Забужко.
Як підтримати книговидання?
Цього року вперше за три десятиріччя Міністерство культури системно підійшло до розв’язання проблем книговидавничої галузі, зауважує Олександр Афонін. Була розроблена стратегія, яка має підняти книговидання з колін.
- Передбачено повернення пільг з податку на прибуток, яке було анульоване у 2015 році. Для порівняння – у 2013 році було надруковано 69 мільйонів примірників, а у 2016 році після скасування пільги – лише 36 мільйонів. Видавництво скоротилось майже вдвічі.
- Очікується програма пільгового кредитування для видавництв. Кредити мають бути доступні під 2-4% річних. Нині якщо видавцям і вдається отримати кредит, то це невеликі суми на короткий строк під 25-30%. За таких умов видавець ризикує перетворитися на банкрута.
