Понад 300 тисяч корпоративних клієнтів і понад 10 мільйонів фізичних осіб принесли свої гроші у приватний банк Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Усі ці гроші пішли по рахунках компаній групи «Приват» і могли б не повернутися, якби не націоналізація найбільшої фінустанови держави.
У програмі-розслідуванні «Закрита зона» Володимира Ар’єва від 3 березня 2018 на телеканалі «Прямий» розказали як працював «пилосос» грошей у «Приватбанку». Мета нашого матеріалу – нагадати цю історію. Дякуємо порталу Район.in.ua.
ЗАВЕЛИКИЙ, ЩОБ УПАСТИ
…21 грудня 2016 року. Найбільший український банк, який перебував у власності Ігоря Коломойського та його партнера Геннадія Боголюбова, переходить у власність держави. Страшне для бізнесу слово «націоналізація», але цього разу воно не лякало. Швидше навпаки.
На той момент фінансові кола відкрито говорили про проблеми в банку, а серед вкладників ходили різноманітні чутки, небезпідставні. Адже гроші вкладників із найпоширенішого банку виводилися з-за кордон десятками мільярдів. Грошима вкладників власники банку кредитували свій бізнес на не дуже вигідних банку умовах. Наче звична для української банківської системи історія, але дозволити саме цьому банку рухнути, як малим схемним банкам, держава не могла. Як кажуть в Америці: «To big to fail». Завеликий, щоб впасти. А рятувати його за державні кошти без націоналізації сенсу не було.
То що сталося з ПриватБанком? Які схеми використали власники для виведення коштів?
«Ми повинні зробити так, щоб клієнти з задоволенням користувалися нашими продуктами. Якщо у них виникали проблеми, ми їх швидко та ефективно вирішували. Ми повинні давати їм достатню кількість інформації, щоб вони були впевнені в нас, як своєму партнері», – так говорили під час презентації тоді ще приватного «ПриватБанку» у 2013 році.
Що цікаво – саме тоді з’явилися чутки про негаразди у найбільшій фінустанові країни. Але люди більше повірили у чесність надійного партнера. Понад 300 тисяч корпоративних клієнтів і понад 10 мільйонів фізичних осіб принесли свої гроші у приватний банк Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Дехто – примусово-добровільно.
Справа в тому, що Коломойський умів домовлятися з кожною владою, і «ПриватБанк» поміж іншого обслуговував сотні тисяч зарплатних рахунків державних чиновників. Врешті, ніде правди діти, інтернет-банкінг «Привату» був на високому рівні.
Наприкінці 2015-го обсяг залучених банком у населення та підприємств коштів становив понад 260 мільярдів гривень. Лише трохи менше, ніж весь державних бюджет того року.
«Це був найбільший банк, який залишається лідером з обслуговування приватних підприємців в країні, які ведуть діяльність без відкриття юридичної особи. Це був концентрований центр для активності середнього класу», – зазначив фінансовий аналітик Віталій Шапран.
Між тим, чутки про проблеми банку продовжували функціонувати, але акціонер Ігор Коломойський запевняв: «Все гаразд».
«Для мене це, перш за все, відповідальність перед тими, хто довірив «ПриватБанку» гроші, в якому я є акціонером. Тому в мене навіть в думках не було, щоб шантажувати такими речами. Це не актив, а «священна корова», – мовив колишній співвласник «ПриватБанку» Ігор Коломовський.
Що ж, про ціну відповідальності олігарха Україна дізналася у 2016-му, коли держава ухвалила рішення про націоналізацію «ПриватБанку» через грандіозні проблеми установи.
«Я вважаю своїм прямим обов’язком роз’яснити суть тих кроків, які вчора та сьогодні здійснені щодо «ПриватБанку». Попри те, що йдеться про приватну банківську установу, ці рішення не є чиєюсь приватною справою», – сказав свого часу Президент України Петро Порошенко.
Як зазначив фінансовий аналітик Віталій Шапран, «ПриватБанк» міг би вплинути на макроекономічні ризики та міг би привести до того, що було б більше падіння ВВП та роздрібної торгівлі, ніж це було в кризи у 2014-2015 роках.
«Такий сценарій розглядався. Його доля на ринку активних платежів така, що при збоях роботи в «Приваті» могли зупинитися на певний час платежі по всій країні. Був серйозний ризик. У влади вибору не було», – резюмував Віталій Шапран.
ЗІ ШВЕЙЦАРІЇ КРАЩЕ ВИДНО
Акціонери без зайвого галасу погодилися передати проблемний банк державі. Коломойський після цього залишив Україну і живе у Швейцарії, звідки почав інформаційну війну проти влади, назвавши націоналізацію банку рейдерством, а у проблемах «ПриватБанку» звинуватив Нацбанк. Мовляв, регулятор сіяв паніку, і люди почали масово виводити з фіну станови свої кошти. Насправді ж проблеми банку і націоналізація стали сюрпризом далеко не для всіх.
Економічний експерт Сергій Фурса наголосив, що «ПриватБанк» повинні були націоналізувати і до цього процесу йшли більше року.
Оцінити масштаби чорної фінансової діри у «Приваті» держава змогла не одразу. Цифри постійно зростали у десятках мільярдів гривень. Остання – приблизно 150 мільярдів. Банкрутство «ПриватБанку» означало б крах фінансової системи України, тож гасити «фінансову» пожежу взялася держава, звісно, за гроші платників податків. Нацбанк та нове керівництво «ПриватБанку» заявляють, що гроші були виведені акціонерами у вигляді кредитів, пов’язані з групою «Приват» фірми.
У липні 2017 року з’ясовується ще один цікавий момент. Виявляється, що під час націоналізації колишні акціонери Коломойський та Боголюбов зробили щось на зразок розписки. Лист на адресу Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із зобов’янням до липня 2017 року провести реструктуризацію проблемних кредитів. Тоді держава вирішує повернути гроші примусово, через суди.
ІНОЗЕМНІ ДЕТЕКТИВИ ДОВЕЛИ, ЩО ПРИВАТБАНК ЗАМАВСЯ ШАХРАЙСТВОМ
Щоби ні в кого не виникало питань у заангажованості та на вимогу МВФ для розслідування зловживання «ПриватБанку» було залучено міжнародне агентство «Kroll», яке працювало в Україні декілька місяців і на початку 2018-го нарешті видала результати, доволі очікувані.
Як повідомила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, компанія «Kroll» проводила незалежне розслідування та встановила, що «ПриватБанк» був об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій та відмивання грошей. У грудні 2016 року понад 95 % корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним із колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Наприкінці 2016-го 75 % кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36-ти компаніям , пов’язаним із колишніми акціонерами та афілійованими з ними компаніями. Більшість із цих кредитів не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків у щонайменше у 5,5 мільярда доларів США.
Колишній менеджмент банку реагує на ці новини своєрідно. Наприклад, екс-керівник IT-департаменту «Привату» і син голови правління Дмитро Дубілет відповів на наше запитання іронічним смс-повідомленням.
Для колишніх акціонерів банку навіть висновки «Kroll» виявилися недостатнім аргументом. Ба, більше: через слідчого прокуратури і славнозвісний Печерський суд Києва вдалося провести рішення про, буцім-то, зв’язок «Kroll» із розкраданням «ПриватБанку». Звісно, цей папірець ніякої ролі в Україні не грає, але може виявитися добрим доказом у Лондонському суді, де зараз «ПриватБанк» судиться зі вчорашніми власниками, але навряд чи дієвим.
Як підкреслив Віталій Шапран, судова система Великоританії у фінансових питаннях відзначається тим, що дивиться у корінь і вирішують питання по суті.
Адвокат Ростислав Кравець наголосив, що буде здійснюватися стягнення, на підставі яких виводилися кошти з банку, і, фактично, банк був доведений до банкрутства, а саме до категорії неплатоспроможних.
СХЕМИ КОЛОМОЙСЬКОГО: ЯК УСЕ ПРАЦЮВАЛО
Лондонський суд, до речі, ще до розгляду справи ухвалив рішення про арешт всіх активів Коломойського та Боголюбова, щоб ті не зникли. За результатами розслідування «Kroll» схема виведення активів з «ПриватБанку» була проста, як пилосос.
Зі слів економічного експерта Сергія Фурси, детективи з’ясували, що «був банк у банку, який займався виключно обслуговуванням бізнесу акціонерів та організовував цей вивід коштів».
«Банк був як пилосос: брав гроші у населення і викачував у бізнес акціонерів», – сказав він.
У розпорядження журналістів потрапила Exel-таблиця з проблемними кредитами «ПриватБанку». Майже усі вони, як видно, прострочені. Не треба бути детективом «Kroll», щоб зрозуміти, що йдеться про фірми, пов’язані з колишніми власниками банку. Проте значно більше проблемних кредитів, як видно з таблиці, опинилися за кордоном в офшорних компаніях. Що вони теж належать Коломойському, переконатися не важко. Наприклад американська «BERSEL.INC.». У березні 2015 року вона позичила у «ПриватБанку» півмільярда гривень і досі не віддала.
Ще один фігурант махінацій – офшорна компанія Rossyn Investing. Через неї проводилися операції експорту та імпорту одного того ж бензину, виробленого в Україні. Тобто, за документами він спочатку був проданий за кордон, а потім повернутий назад. Зміст таких складних операцій у тому, що на фіктивному експорті «приватівці» отримувати від держави реальне відшкодування ВВП. А на імпорті – знижку по акцизу. А ще фірма Rossyn Investing винна «ПриватБанку» майже 700 мільйонів гривень станом на грудень 2015 року, але ймовірно й досі.
Ще один цікавий момент – відсотки для своїх компаній, наприклад, «1+1 Продакшн» з медіа-групи Коломойського отримувала в банку п’ять кредитів на суму понад 400 мільйонів гривень під трохи більше, як 11 % річних. Це менше, ніж банк мав виплачувати по депозитах. «1+1» каже, що депозити повернуло, а от інші компанії – ні.
«Ви берете депозит, і депозит дається у кредит вашій же фірмі. Кредит не повертається. Або той факт, коли хтось а-ля «через картку» зняв у казино 620 мільйонів гривень», – наголосив Сергій Фурса.
Питання лише в тому, яким чином схема кредитування власних фірм за рахунок звичайних вкладників працювала так довго. Як зазначив експерт Фурса, було виведено п’ять мільярдів гривень, і що «це не робиться за один день». Виявляється, боржники повертали кредити за рахунок нових кредитів у тому ж «ПриватБанку», а потім знову і знову, поки піраміда врешті не обвалилася.
Чи могли не бачити проблем у Національному банку України? Очевидно, навряд чи.
«Я не думаю, що юрист, навіть дуже чесний і не корумпований, міг би розібратися в цій заплутаній історії. Той, хто міг бачити ці речі та сигналізувати відповідним службам, скоріше всього банківський «надзор», який весь час мовчав», – підкреслив фінансовий аналітик Віталій Шапран.
На питання хто винен відповідь є, і вона однозначна. Відповідь і на питання «що робити»… По-перше, стабілізувати «ПриватБанк», що, власне, уже й сталося.
Як зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк, було оновлено стратегію «ПриватБанку».
«Для реалізації цієї стратегії ми залучили нове керівництво, завдання якого розвивати банк, аби він залишався і навіть підсилював свої лідерські позиції. І для того, щоб держава могло його ефективно продати і залучити кошти до бюджету, щоб компенсувати витрати на націоналізацію», – сказав Данилюк.
Економічний експерт Сергій Фурса зазначив, що в колишній акціонерів потрібно забрати усі активи та посадити їх до в’язниці.
Очевидно, що колишні акціонери банку не хочуть ні першого, ні другого розвитку сценарію. Коломойський уже давно не з’являється в Україні, але до нього час від часу їздять опозиційні українські політики. ЗМІ писали про контакти опального олігарха з екс-президентом Грузії Михайлом Саакашвілі, поки він ще був в Україні, а також представником фракції Юлії Тимошенко Олександром Абдуліним. Врешті, своїх контактів з останнім Коломойський ніколи не приховував.
