ДЕНЬ 383 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ – DAY 383 RUSSIAN AGRESSION
13 березня відзначають Міжнародний день планетаріїв, у Ватикані – День обрання Папи Римського Франциска, у Люксембурзі – Фестиваль вогню.
У церковному календарі День пам’яті Івана Касіяна Римлянина, та преподобного Василя Декаполіта. За народним – Василь-крапельник.
Міжнародний день планетаріїв
День планетаріїв відзначають щорічно в другу неділю березня у багатьох країнах світу. Це свято вперше провели в Італії 1990 року за ініціативи Асоціації італійських планетаріїв. А статусу міжнародного воно набуло в 1994 році, коли його підтримали французькі “храми астрономії”. Через рік це свято почали відзначати в Бельгії, Чехії, Словаччині, Польщі та Україні. Нині проведення Дня підтримується Міжнародним товариством планетаріїв.
Обрання папи римського Франциска
13 березня 2013 року було обрано 266-го папу римського Франциска, на честь святого Франциска Ассизького. Перший в історії папа з Нового Світу і перший за понад 1200 років папа не з Європи. Перший папа-єзуїт. Перший папа-чернець з часів Григорія XVI (1831-1846), який перебував в ордені камальдулів.
День пам’яті преподобного Івана Касіяна Римлянина
Християнський богослов і церковний діяч, шанований у Західній і Східній Церквах за його твори. Відомий як один із представників скіфських ченців і один із отців-відлюдників.
Духовною батьківщиною святого Івана Касіяна Римлянина завжди був православний Схід, хоча за місцем народження і мовою, якою писав, преподобний належав Заходу. Іоанн прийняв чернецтво у Вифлеємській обителі, розташованій недалеко від того місця, де народився Спаситель.
У сан пресвітера преподобний Касіян був посвячений у себе на батьківщині. У Марселі він уперше в Галлії влаштував два гуртожиткові монастирі – чоловічий і жіночий, за статутом східних обителей. На прохання єпископа Аптського Кастора преподобний Касіян у 417-419 роках написав 12 книжок “Про постанови киновій” палестинських та єгипетських і 10 бесід з пустельними отцями, щоб дати співвітчизникам зразки гуртожитних монастирів і познайомити їх із духом подвижництва православного Сходу.
Куренівська трагедія в Києві
13 березня 1961 року сталася Куренівська трагедія в Києві. Прорвало дамбу, що перекривала Бабин Яр, куди 10 років зливали відходи виробництва із найближчих цегельних заводів. Грязьова хвиля завширшки 20 метрів і заввишки 14 метрів пронеслася вниз, з одного боку – теперішньою вулицею Теліги, упершись у трамвайне депо, а з іншого боку – з обриву вниз, повз Кирилівський монастир, повністю затопивши стадіон “Спартак” і частину Кирилівської вулиці (тоді вулиця Фрунзе).
Потоп зносив на своєму шляху будівлі, автомобілі, трамваї і людей. За півтори години загинули сотні людей. Ситуацію погіршило вчасно не відключене енергопостачання. У трамвайному парку багато хто загинув від ураження електричним струмом.
Унаслідок аварії було зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будівель. Непридатними для житла виявилися 298 квартир і 163 приватних будинки, в яких проживало 353 сім’ї чисельністю 1 228 осіб. Загинули близько 1,5 тисячі осіб. Влада схвалила рішення не афішувати масштаби трагедії. Того дня в Києві було відключено міжміський і міжнародний зв’язок. Офіційне повідомлення про катастрофу було передано на радіо тільки 16 березня.
У режимі таємності прокуратурою УРСР було порушено кримінальну справу, проведено слідство. Закритий суд засудив шістьох посадових осіб до тюремного ув’язнення. Згідно з висновком експертної комісії, причиною аварії названо “помилки в проєкті гідровідвалів і дамби”.
Ще цього дня:
1974 – У Парижі відкрито аеропорт імені Шарля де Голля;
1979 – Запроваджено Європейську валютну систему;
2004 – Лучано Паваротті на сцені “Metropolitan Opera” попрощався з глядачами. Він виконував роль Маріо Каварадоссі в опері Пуччіні “Тоска”. Перед виставою видатний тенор офіційно оголосив про те, що залишає оперну сцену.
Церковне свято
Православна церква 13 березня вшановує пам’ять святого Василя. У народі день назвали “Василь Крапельник”. На Василя заведено приносити в дім соснову гілку, оскільки вона очищає повітря і дає здоров’я всій родині. Із соснової хвої та гілок готували цілющі настої.
Іменини: Василь, Кіра, Марина, Нестор, Микола, Арсеній та Сергій.
