Втома українського суспільства, конфлікт між військовими та вищим політичним керівництвом України, діяльність українських корисних ідіотів, політиків, журналістів, експертів можуть спровокувати хаос, наслідком якого стане внутрішня дестабілізація нашої країни, на що дуже сильно, зі слів Сергія Глазьєва, сподіваються в Кремлі, де дотепер вважають Україну неспроможною державою.
Не можна забувати, що російські спецслужби під час Революції Гідності намагались спровокувати громадянську війну, скориставшись періодом безвладдя в Україні, варто лише пам’ятати про вивезення Януковича представниками військової розвідки РФ, якими керував Анатолій Чепіга, причетний до отруєння в Великій Британії колишнього агента російської розвідки Сергія Скрипаля та його дочки. Фактично, саме Кремль здійснював державний заколот в Україні 2014 року, намагаючись демонтувати українську державність.
Зараз же для деморалізації українського суспільства росіяни будуть масштабно використовувати три наративи про конфлікт між Зеленським та Залужним, про зраду Заходом нашої країни залишеною сам на сам з Росією і війну до “останнього українця”, яка ведеться українською владою, хоча, насправді, саме Росія здійснює терор на окупованих територіях, примусово мобілізуючи українців перетворених російськими окупантами на витратний матеріал.
Тому ті українські політики, які будуть намагатись отримати політичні бали, використовуючи наратив про конфлікт між Зеленським та Залужним, фактично, будуть підігрувати Кремлю, підставляючи тим самим українських військових. Українські політики, які називають себе безкомпромісними націонал – патріотами, повинні публічно озвучити свою позицію, бо дуже дивно, коли зараз депутати від фракції “Європейська Солідарність” розповідають західним політикам та експертам про необхідність заморожування війни.
За нинішніх геополітичних реалій заморожування війни є малоймовірним, оскільки Кремль, в обмін на тимчасове перемир’я, прагне отримати згоду української влади на офіційну відмову від окупованих українських територій на момент завершення бойових дій, окрім цього кривавий Кремль також прагне домогтися відмови України від вступу до НАТО і нерішучість західних політиків, яких навіть російські дипломати вважають людьми позбавленими волі та пасіонарності, буде мотивувати представників путінського терористичного режиму продовжувати військову агресію.
До того ж Захід також, насправді, абсолютно не готовий до заморожування війни, бо не є надійними гарантіями безпеки зобов’язання, які будуть передбачати консультації наших західних партнерів для надання військової допомоги після початку нової військової агресії Росії. Українці не забули, що Будапештський меморандум також передбачав консультації країн гарантів в разі агресії третьої сторони проти України.
Тож найкращою гарантією безпеки, як засвідчив досвід Західної Німеччини та Південної Кореї, є створення американських військових баз, але зараз американська політична еліта до реалізації цього сценарію, як і до вступу України до НАТО, абсолютно не готова. Найголовніше, що у західних політиків і експертів не має відповіді, а що завадить імперіалістичній Росії “розморозити” конфлікт на території України, скориставшись військовою агресією Китаю проти Тайваню, яка створить два фронти для США?
Зі слів Анатолія Чубайса, на відміну від Путіна, який мав антирадянські погляди і був переконаний, що більшовики були зрадниками Російської імперії, Микола Патрушев завжди щиро ностальгував за імперією зла, маючи мету яка передбачає відродження Радянського Союзу. Тому вимога Кремля про повернення НАТО до кордонів 1997 року не є порожньою загрозою, деякі впливові російськи силовики справді вважають, що Росія повинна повернути контроль над радянською зоною впливу в Центральній Європі.
На відміну від західних політиків і експертів Анатолій Чубайс вважає, що вже в 2024 році в Російській Федерації може відбутися розкол еліт, більшість представників якої не зацікавлені жити в країні перетвореній на “православний Іран”. З точки зору адекватних представників російської еліти, авантюра кремлівського фюрера призвела до поразки Росії, яка не змогла знищити незалежність України, поразки нашої країни, перетвореної на полігон та виграшу США і Китаю.
Нажаль, західні політики і експерти, які заявляють про втому Заходу, забувають, що за той період часу російсько – українського конфлікту, нацистська Німеччина вже контролювала території від Норвегії до Північної Африки, тому зважаючи на повільну військову допомогу для України, результати ЗСУ на полі бою дуже ефективні.
Окремої уваги заслуговує також позиція деяких прихильників реал політик в США, які вважають, що Америка вже отримала все що бажала від підтримки України, тому продовження допомоги для нашої країни, з їхньої точки зору, є геополітично нерентабельною. Дуже дивно, що ці американські реалісти забувають про географічне розташування України, яка на відміну від Південного В’єтнаму, знаходиться в центрі Європи, маючи кордони з країнами членами НАТО, яким в майбутньому, якщо до того часу не буде демонтований путінський терористичний режим, буде загрожувати імперіалістична Росія.
Україна не є ідеальною країною, так само як і не були ідеальними країнами інші союзники США. Наприклад, в Південній Кореї справжня демократизація відбулась лише в кінці 1980 – х років, Італії ж різко зменшити вплив мафії вдалось лише на початку 1990 –х років, а в Угорщині, яка зараз є членом НАТО і ЄС, до кінця 1990 – х в Будапешті існував територіальний центр російського солнцевського кримінального угрупування, з яким активно співпрацювали угорські силовики та політики, в тому числі і Віктор Орбан.
Тому перед Заходом повстав простий вибір, або Україна зможе зберегти свою незалежність, або українці разом з росіянами будуть воювати проти західних країн, як це зараз роблять чеченці воюючи за імперіалістичну Росію, недарма Кадиров звинуватив Захід в тому, що він не допоміг воювати чеченцям за незалежність Чечні у 1990 – х роках.
Звичайно, що Україна повинна розвивати свій військово промисловий – комплекс, але без допомоги США в короткостроковій і середньостроковій перспективі наша країна не здатна стримати Росію. Незважаючи на потужну промисловість, Радянський Союз та Великобританія не отримавши допомоги від США, неодмінно програли би нацистській Німеччині, так само як і Ізраїль, який має розвинену військову промисловість, не здатен без американської військової допомоги витримати тривалий конфлікт на виснаження.
Коли стійкість України напряму впливає на можливість перемоги у внутрішньо – елітній боротьбі для адекватних представників російської еліти, здатних завершити війну не вигідну ані Росії, ані Україні, коли у все більшої і більшої кількості тайванців перед виборами в Тайвані з’являються сумніви щодо надійності безпекових гарантій США, коли імперіалістичний Китай уважно вивчає досвід російсько – українського конфлікту, коли “американські більшовики”[ізоляціоністи] прагнуть знищити систему стримування і противаг створену батьками – засновниками США, не потрібно питати по кому б’є дзвін, бо він гучно дзвонить по всьому Заходу.
Джерело: СТЕФАН ЗАКРЕВСЬКИЙ, ДЛЯ “ХВИЛІ”
