«Тіні забутих предків» Параджанова та Іллєнка повертаються у прокат у відновленій версії
29 травня в українському прокаті стартує показ легендарної стрічки «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. На широкий екран виходить відновлена (реставрована) версія. «Главком» на запрошення Національної кіностудії імені Олександра Довженка побував на допрем’єрному показі фільму, організованому в Українському домі.
Директор кіностудії Довженка Андрій Дончик у коментарі «Главкому» зазначив, що контракт на реставрацію підписувало попереднє керівництво студії, а новий менеджмент вже приймав цю роботу.
Дончик відзначив, що умови цього договору були надзвичайно вигідними: французька фірма-дистриб’ютор погодилася відреставрувати стрічку безкоштовно, за умови що вона отримує права на показ стрічки протягом двох років у Європі.
У свою чергу французи звернулися до знаної фірми з реставрації, яка працює в Болоньї Італії (Болонська сінематека).
Фільм «Тіні забутих предків» створений у 1964 році за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Картина була визнана у світі як один із найпоетичніших фільмів свого часу та здобула численні міжнародні нагороди. Унікальна операторська робота, символізм, кольорова гама та глибина національного коду зробили фільм невід’ємною частиною української та світової культурної спадщини.
«Відповідно у жовтні ми вже отримали відреставровану копію. Її приймали в Будинку кіно. Ми були вражені якістю. Адже тепер це має той вигляд, який і був задуманий. Абсолютно унікальна реставрація», – зазначив керівник кіностудії.
Дончик зауважив, що вже кілька поколінь українських глядачів бачили цей фільм лише по телевізору чи в інтернеті, але не на великому екрані. Тому нині у всіх є нагода побачити шедевр саме таким, яким його задумували Сергій Параджанов та Юрій Іллєнко. Особливо це важливо для молоді з творчих вишів, в екзаменаційних програмах яких обов’язково є цей фільм.
«Всі можуть переконатися, наскільки велика різниця між тим, що вони бачили десь у себе на гаджетах, і у кінотеатрах», – зазначив гендиректор кіностудії, яка зняла цей фільм у 1964 році. – Це наша історія. Це наш спадок. Це те, на чому ми маємо вчити наших студентів».
«Моя мрія, аби ми оновили всю нашу колекцію фільмів. Це величезна операторська школа. Умовно кажучи, для того, щоб нас не бомбили, нам треба знати цю історію», – пояснює Дончик. Він також звернув увагу на той факт, що у прокат фільм поки що взяли всього 60 кінотеатрів по всій країні. А це, за його оцінками дуже мало для такого фільму, у масштабах країни, де є чотири сотні залів.
Український кінокритик Алік Шпилюк нагадав, що «Тіні забутих предків» об’єктивно є найкращим українським фільмом усіх часів: «Чому я кажу об’єктивно, бо у 2021 році Національна кіностудія Довженка зробив опитування понад 70 кінознавців і кінокритиків України, а також міжнародних експертів і кінокритиків і представників міжнародних кінофестивалів. Кожен мав назвати десятку найкращих українських фільмів. І, власне, в результаті цього опитування кількості згадок і місця, на якому стояв фільм в рейтингу кожного з експертів, «Тіні забутих предків» було визначено найкращим українським фільмом». На другому місці виявилася «Земля» Довженка, а на третьому «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова».
Шпилюк також нагадав, що рівно 60 років тому буквально за кілька сотень метрів від Українського дому відбувалася прем’єра «Тіней». Це сталося в кінотеатрі «Україна» у 1965-му, який тепер не працює. Цей перший показ дав початок визвольної боротьби української інтелігенції, яка тривала до моменту проголошення української Незалежності.
Цікавий факт: у всесоюзному прокаті у 1965 році фільм подивилося лише 8,5 млн глядачів, що дуже малий показник для тих часів. Причин кілька. Перша, КДБ вже тоді розуміло значення фільму і тому обмежувало його просування. Друга – це єдиний фільм того часу, який не був дубльований російською. На цьому наполягали автори фільму. Попри протидію радянської влади фільм отримував світове визнання на міжнародних фестивалях.
«Це міжнародний проєкт. Минулого року до сторіччя Сергія Параджанова міжнародний фонд Мартіна Скорзесе вирішив реставрувати цей фільм. Гроші надав також Фонд Джорджа Лукаса зі США, копію для сканування надав британський колекціонер Деніел Берд, сканування відбувалося у Варшаві, а зараз ця копія перебуває в Австрійському кіномузеї, для кольорокорекції, для правильної передачі кольорів оригінального фільму використовувалися вінтажна копія з гарвардського кіноархіву, тобто це всесвітній процес, до якого безумовно долучилася Національна кіностудія Олександра Довженка і Центр Довженка», – поділився деталями Шпилюк.
За словами Андрія Дончика, у планах кіностудії реставрація інших знакових стрічок, аби українське кіно заговорило мовою XXI століття, зберігаючи свій первісний зміст. Його наступна мрія – реставрувати фільм «Пропала грамота».
«Тіні забутих предків» – легендарна стрічка режисера Сергія Параджанова, знята на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, яка також є правовласником фільму.
Реставрація фільму стала результатом багаторічної праці фахівців, спрямованої не лише на технічне оновлення, а й на збереження творчої ідентичності оригіналу. Зокрема, збережено фірмову кольорокорекцію – насиченість червоного, глибину чорного та білого кольорів. Проведено ретельну чистку звуку, що дозволило відтворити атмосферу фільму з новою точністю. У стрічці знялися Іван Миколайчук та Лариса Кадочнікова, оператор – Юрій Іллєнко, композитор – Мирослав Скорик.
«Тіні забутих предків» вважаються одним із найвизначніших творів українського кіномистецтва та очолюють рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів.
Відомий театральний критик Олег Вергеліс в статті «Главкома» «Тіні забутих предків». Кіно, яке потрібно дивитися, а не тільки говорити про нього» розповідав: фільм, як магічний кристал, повсякчас відкриває свої нові грані. «І от, якщо образно мислити, невимовна і невловима Свобода, якою напоїли кожен свій кадр Параджанов та Іллєнко, ніби перелилася 4 вересня 1965 року у глядацький зал київського кінотеатру «Україна». Поезія і Політика тоді і спричинили вибух несанкціонованої Свободи в українському радянському кіно, руйнуючи ідеологічні дамби та цензорські мости», – так Олег Вергеліс описує історію створення легендарного кіно.
З 29 травня 2025 року фільм виходить у широкий прокат. На сьогодні його взяли до показу лише 60 кінотеатрів по Україні, однак творча команда та правовласник стрічки сподіваються на розширення географії прокату. Передпрем’єрний показ став можливим завдяки підтримці дистриб’ютора «Кіноманія» та партнерству з Українським домом. Усі учасники вечора мали змогу не лише першими побачити відновлену версію стрічки, але й відчути глибину творчого задуму, з яким вона була створена понад 60 років тому.
