Питання реформування системи мобілізації в Україні залишається одним із найбільш чутливих і водночас найбільш затребуваних у суспільному дискурсі. Після ухвалення змін до мобілізаційного законодавства у квітні 2024 року дискусія не вщухла — навпаки, вона загострилася на тлі виснаження чинних військовослужбовців, зростання соціальної напруги та очевидної потреби в новому суспільному договорі між державою та громадянами.
Чинна система фактично означає службу мобілізованих до невизначеного моменту — «до оголошення демобілізації» або закінчення воєнного стану. Саме цей «ефект невизначеності» експерти називають головним бар’єром для добровільної мобілізації та причиною морального виснаження тих, хто вже служить. За даними досліджень, понад третина опитаних громадян висловлюють готовність долучитися до служби — але лише за умови чітких гарантій щодо її терміну.
На цьому тлі громадські організації та експертні спільноти активізували роботу над альтернативними моделями. Одна з них — ротаційна модель військової служби, яка передбачає фіксовані цикли служби та повернення до цивільного життя. Ця концепція розробляється з осені 2024 року зусиллями ГО «Фонд сприяння демократії», Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA та Українського безпекового клубу.
12 січня 2025 року відбулося засідання громадської робочої групи, присвячене цій реформі. Захід проходив у закритому форматі (off the record), що пояснюється участю представників державних інституцій та чутливістю теми. Про його проведення стало відомо з офіційної публікації на сторінці ГО «Фонд сприяння демократії» та з допису координатора робочої групи Юрія Гончаренка.
«Сьогодні відбулася вкрай важлива подія: ми зібрали громадську робочу групу, яка має за цей тиждень підготувати пропозиції, які будуть розглянуті на найвищому рівні», — написав Гончаренко, додавши: «Оскільки сьогодні все було дуже відверто та офрек, нікого з присутніх не згадую».
В офіційному повідомленні ГО «Фонд сприяння демократії» уточнюється склад учасників: «Представники громадських організацій, чинні військовослужбовці, представники парламенту, аналітичних центрів, міністерства оборони, спільнот родин військовослужбовців, ветеранських проєктів та рухів».
Амбітний план: законопроєкти до кінця лютого
Головною новиною засідання стали не лише узгоджені позиції, а й конкретні терміни. За словами Юрія Гончаренка, робоча група вийшла «на фінішну пряму»: «Є план до кінця лютого мати готові законопроєкти, які будуть винесені на розгляд. Є домовленість, що це — реально».
Порядок денний виявився значно ширшим за питання ротації. Як зазначив координатор, робоча група працює над чотирма напрямками:
- реформа мобілізації та демобілізації;
- реформа переведень;
- реформа військового обліку та ТЦК;
- реформа національно-патріотичного виховання.
«Поки всі граються в політику, ми вийшли на фінішну пряму», — підсумував Гончаренко, закликавши долучатися тих, хто має «нормальні конструктивні пропозиції».
Про що домовилися: «якорні» зміни
- Ротаційна модель із фіксованим терміном служби: обговорено впровадження моделі з орієнтовним фіксованим терміном служби 12 місяців із законодавчим закріпленням та чіткими умовами демобілізації. Визначено як найбільш складний, але вкрай потрібний напрямок роботи.
- Диференційований підхід: потреба врахування різних категорій військовослужбовців і поєднання ротаційної моделі з контрактною службою.
- Реформа переведень: учасники відзначили системні збої у нинішніх механізмах переведення між підрозділами та запропонували розглянути щорічне автоматичне переведення за бажанням військовослужбовця за наявності заміни, а також посилення контролю за діями командирів. Учасники, що долучилися до обговорення з фактично лінії бойового зіткнення, навели конкретні проблемні моменти.
- Фінансові стимули: необхідність перегляду системи грошового забезпечення, зокрема додаткових стимулів при мобілізації та належного фінансування потреб підрозділів.
- Освітня складова: посилення національно‑патріотичного виховання і забезпечення якісного викладання предмета «Захист України», а також розвиток військово-патріотичної гри “Сокіл – Джура” як елемента підготовки майбутніх захисників та довгострокової стратегії стійкості.
- Комунікації: потреба в стратегічному мотиваційному наративі й професійній комунікаційній стратегії для підтримки реформ.
Математика довіри: теорія ігор у мобілізації
Особливістю підходу робочої групи є використання математичного апарату теорії ігор для моделювання поведінки громадян. Як зазначається в офіційному повідомленні ГО «Фонд сприяння демократії», «було розроблено математичну модель ротаційної системи із застосуванням теорії ігор».
Логіка моделі: якщо частка часу служби в ротаційній системі нижча за суб’єктивну «ймовірність примусу», оптимальною стратегією громадянина стає добровільна мобілізація. Ротаційна модель — це спроба розірвати замкнений цикл невизначеності: коли термін служби визначений і керований, зростає передбачуваність для військових, роботодавців та сімей.
Переведення: від «вузького горла» до правил
Одна з ключових претензій військових — заблоковані переведення між підрозділами. Як зазначається в офіційному повідомленні, «серед основних питань порядку денного — механізми переведень, законодавче закріплення термінів служби та умов демобілізації».
Учасники засідання констатували, що попри запуск цифрової інфраструктури («Армія+») , ці інструменти працюють нерівномірно.
«Служи або допомагай» та оборонна демократія
«Запропонована модель ротаційної служби інтегрує принцип “Служи або допомагай” та концепцію оборонної демократії, розроблену Українським безпековим клубом», — зазначається в офіційному повідомленні. Йдеться про тимчасові, пропорційні обмеження заради спільної безпеки з обов’язковим поверненням до повного обсягу прав після перемоги.
Що зроблено: дослідження за підтримки ІСАР Єднання
Як повідомляє ГО «Фонд сприяння демократії», «у жовтні–грудні 2025 року проєкт отримав підтримку ІСАР Єднання». У рамках проєкту проведено комплексне соціологічне дослідження серед різних категорій громадян — військовослужбовців, цивільних, внутрішньо переміщених осіб та українців за кордоном .
«Опитування виявило, що невизначеність терміну служби є головним бар’єром для мобілізації, а понад третина респондентів висловили готовність долучитися до часткової служби за умови чітких гарантій», — йдеться в повідомленні.
Наступні кроки
Робоча група має впродовж тижня підготувати пакет пропозицій для розгляду «на найвищому рівні». До кінця лютого планується мати готові законопроєкти.
«Робота над пропозиціями триває. Очікується участь у роботі ключових стейкхолдерів», — повідомляє ГО «Фонд сприяння демократії».
«Дякую всім, хто в процесі, хто сьогодні знайшов час. Всім, хто свого часу повірив», — підсумував координатор.
