Офіційна версія замаху на представника ГУР Андрія Юсова, яка вказує виключно на російське ГРУ, може бути неповною — за спробою вбивства можуть стояти також інтереси Пекіна. Таку гіпотезу висунув військовий експерт Семен Сметанін у своєму блозі на site.ua.
За словами аналітика, Юсов був причетний до спецоперації ГУР, яка викрила мережу китайських хакерів, що діяли в інтересах Росії. Йдеться не про опосередковану участь Китаю у війні через «сірий експорт» мікрочіпів чи обладнання подвійного призначення, а про пряму — через кібероперації, спрямовані проти української інфраструктури та оборонного сектору. Отримані внаслідок цієї операції дані, як стверджує Сметанін, мали потенціал документально засвідчити пряму участь КНР у війні проти України.
Експерт наголосив, що саме для Пекіна такий витік становив би не тактичну, а стратегічну загрозу. Китай витрачає колосальні дипломатичні зусилля на підтримку іміджу «нейтрального посередника», а весь «мирний план» Сі Цзіньпіна тримається на фундаменті формальної непричетності КНР до бойових дій. Документальне підтвердження роботи китайських кіберпідрозділів на російську військову машину, за оцінкою аналітика, дало б Вашингтону, Брюсселю та Лондону правову підставу для принципово іншого рівня тиску — від санкцій проти конкретних структур до перегляду всієї архітектури відносин із Китаєм.
Сметанін не стверджує, що Пекін безпосередньо координував замах, однак зазначає, що у світі розвідки існують формати взаємодії, які не залишають прямих слідів — від обміну інформацією між спецслужбами до створення умов, за яких одна сторона виконує роботу, вигідну іншій. Експерт ставить конкретні запитання: чи могла китайська сторона сприяти тому, щоб Юсов потрапив у «прицільну сітку» ГРУ, і чи могла вона надати розвіддані, які полегшили б планування операції.
Додатковим аргументом на користь цієї версії аналітик називає безпрецедентну активність китайських хакерських груп, пов’язаних із Міністерством державної безпеки КНР, яку фіксують кілька західних розвідок. Україна, яка стала найбільшим полігоном кібервійни у світовій історії, володіє унікальним масивом даних про ці операції, а люди, яким ці дані доступні, автоматично стають мішенями — і не лише для Москви, підкреслює Сметанін.
«Ми звикли аналізувати цю війну через призму двостороннього конфлікту між Україною та Росією. Але реальність складніша», — резюмує експерт, закликаючи розглядати «китайську версію» замаху не як конспірологію, а як робочу гіпотезу, що потребує серйозної перевірки.
