Українські удари безпілотниками по нафтовій інфраструктурі РФ призвели до втрат близько 970 млн доларів лише за один тиждень, зокрема через пошкодження ключових експортних терміналів у Балтійському морі. Попри високі ціни на нафту, Росія втрачає значні прибутки, оскільки атаки зривають експорт і знищують ресурси на сотні мільйонів доларів, передає OBOZ.UA.
Про це пише Financial Times. Атаки на ключові нафтові об’єкти РФ фактично позбавляють Кремль можливості повною мірою скористатися різким зростанням цін на нафту, спричиненим конфліктом на Близькому Сході.
Попри те, що нафта марки Brent перевищує позначку 100 доларів за барель, Росія не може конвертувати ціни у максимальні прибутки. Причина – системні атаки українських дронів на критично важливі експортні вузли. Йдеться насамперед про порти Приморськ та Усть-Луга в Балтійському морі, які забезпечують понад 40% морського експорту російської нафти.
Саме ці об’єкти стали головною ціллю серії ударів. За оцінкою експертів Київської школи економіки, зокрема Бориса Додонова, лише п’ять атак обійшлися російським експортерам приблизно у 970 мільйонів доларів втраченого прибутку за один тиждень.
Окремо повідомляється, що внаслідок ударів у Приморську було знищено нафти на суму близько 200 мільйонів доларів. Аналітики зазначають, що хоча відвантаження можуть частково відновитися вже за кілька днів, повноцінне відновлення інфраструктури триватиме значно довше, зокрема:
- ремонт резервуарів може зайняти місяці;
- відновлення технологічних ліній на терміналі “Новатек” – понад місяць;
- загальна ефективність експорту залишатиметься зниженою.
Навіть тимчасові атаки створюють довготривалий ефект і впливають на глобальні ланцюги постачання. Окрему увагу аналітики приділяють тому, що атаки оголили вразливість російської системи протиповітряної оборони.
Попри багаторівневий захист, який включає системи радіоелектронної боротьби та мобільні групи з резервістів, він виявився недостатньо ефективним проти нових українських дронів. Особливість цих безпілотників – автономна навігація без використання радіосигналу.
Зазначається, що це робить їх практично невразливими для традиційних систем глушіння, які активно використовують російські компанії, зокрема Роснефть. Ще один показовий момент – перекладання відповідальності за захист на приватний бізнес.
За даними російських джерел, підприємства змушені самостійно інвестувати мільйони доларів у захисну інфраструктуру, встановлювати вежі, натягувати сітки, купувати обладнання. Один із великих бізнесменів РФ прямо заявив, що витратив понад 1,5 млрд рублів на захист своїх об’єктів, не отримавши допомоги від держави.
Атаки мають наслідки далеко за межами Росії. Через перебої в експорті:
- зростає тиск на світові ринки енергоносіїв;
- дорожчає нафтохімічна продукція;
- посилюється нестабільність у регіонах, залежних від постачання.
Наприклад, експорт окремих продуктів з Усть-Луги скоротився приблизно на 70% наприкінці березня. Деякі країни навіть почали закликати Україну зменшити інтенсивність атак, побоюючись ще більшого розбалансування ринку.
Водночас Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Київ не припинить удари, поки Росія продовжує війну. Серія атак українських безпілотників стала не лише військовим, а й економічним інструментом тиску на Росію.
