18 вересня у Києві відбулася конференція «Візія об’єднаної Європи: спільні оборона, дипломатія та геополітична суб’єктність». Подія пройшла у київському укритті, що стало додатковим символом для дискусії про майбутнє континентальної безпеки.
Учасники — політики, дипломати, історики, експерти та представники громадянського суспільства — обговорили нову європейську архітектуру безпеки, спільну оборонну політику, когнітивну війну, defense-tech, енергетичну та продовольчу безпеку, захист критичної інфраструктури та геополітичну роль України.
Організатори конференції — ГО «Пан’європейський союз України» у партнерстві з Пан’європейським Союзом Австрії за сприяння Фонду Отто фон Габсбурга та за генеральної підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
«Європейський дім» починається з безпеки
Представник Фонду Ганнса Зайделя Беньямін Боббе звернув увагу на те, що проведення заходу в укритті відображає реальність сучасної Європи.
«Це є дуже символічним місцем. Ми тут під землею, а на зовні – вороги, війна, боротьба за існування не лише України, але й Європи».
На його думку, нова європейська модель має спиратися на розширення європейського простору, економічну конкурентоспроможність та незалежну оборонно-безпекову систему.
Доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України Ігор Жалоба підкреслив, що історія пан’європейського руху демонструє послідовне розуміння російської загрози.
Він нагадав про маніфест Куденгове-Калергі 1923 року та зазначив:
«Україна — це частина Європи».
Пропаганда як зброя
Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин говорив про необхідність зміни підходів до боротьби з російською пропагандою.
За його словами, простого спростування неправдивої інформації недостатньо.
«Це програшна тактика, тому що якщо ви починаєте боротися з фейком, ви продовжуєте його життя».
Ярослав Юрчишин виступив за створення спільної платформи за участю України, Норвегії та Великої Британії, яка могла б координувати протидію спільним інформаційним і безпековим загрозам.
Також він порушив питання майбутнього росії та можливості підтримки національно-визвольних рухів поневолених кремлем народів.
«Лімінальна війна» може не виглядати як класичне вторгнення
Громадський діяч та співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна» Валерій Пекар запропонував розглядати сучасне протистояння не лише через військову силу.
Одним із ключових понять він назвав cognitive superiority — когнітивну вищість. Йдеться про формування суспільства, яке здатне протистояти маніпуляціям і пропаганді.
Іншим ризиком Валерій Пекар назвав «лімінальну війну» — формат, за якого противник навмисно створює ситуацію невизначеності щодо необхідності та способу відповіді.
Серед можливих інструментів він назвав:
- кібератаки;
- масовані атаки дронів під хибним прапором;
- удари по енергосистемах;
- штучні міграційні кризи;
- створення ситуацій, які можуть паралізувати процес ухвалення рішень.
Україна має говорити не лише про захист
Керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко закликав змінити саму логіку європейської безпекової політики.
«росія на державному телебаченні погрожує Європі. А ми говоримо лише про захист».
За його словами, пан’європейська ідея має отримати наступальний характер, а європейські держави — сформувати власне бачення стратегічної перемоги.
Окремим напрямом Юрій Гончаренко назвав концепцію оборонної демократії, яку розробляє команда InfoLight.UA.
«Це коли все суспільство залучене до справи оборони, як може і де може».
Таким чином, оборона держави розглядається не лише як завдання армії, а як спільна відповідальність суспільства та державних інституцій.
росія консолідується навколо війни
Доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України Ігор Жалоба звернув увагу на зміни всередині російського суспільства.
«Росія консолідувалася в цій війні. І не на нашу користь».
За його словами, російський пропагандистський апарат дедалі більше формує уявлення про протистояння не лише з Україною, а з усією Європою.
Водночас для України принциповим завданням залишається посилення професійних, відповідальних і суб’єктних державних інституцій, без яких неможливі ані боєздатність ЗСУ, ані розвиток ВПК.
Чотири ключові рекомендації
За підсумками обговорення учасники окреслили низку стратегічних напрямів:
1. Міждержавна когнітивна платформа.
Передбачається створення механізму за участю України, ЄС, Великої Британії та Норвегії для координації даних і протидії гібридним загрозам.
2. Наступальний стратегічний наратив.
Йдеться про відхід від виключно реактивної моделі оборони та формування власного бачення перемоги.
3. Оборонна демократія.
Суспільство має бути ширше залучене до оборони держави та протидії внутрішнім розколам.
4. Інституційна трансформація.
Пропонується посилити професіоналізацію державного управління, відновити відкриті конкурси та підвищити відповідальність державних структур.
Київська конференція показала, що питання європейської безпеки дедалі більше розглядається у комплексі — від військової оборони до інформаційної стійкості, економіки та якості державних інституцій.
Україна у цій дискусії виступає не лише як держава, що потребує захисту, а як країна з практичним досвідом протистояння російській агресії та власними напрацюваннями щодо майбутньої моделі європейської безпеки. Учасники конференції фактично поставили перед Європою питання про необхідність переходу від реагування на загрози до формування довгострокової стратегії.
