Росія, імовірно, дедалі більше покладатиметься на далекобійні удари по Україні
Успіхи українських військ у 2026 році можуть змушувати російського лідера Володимира Путіна переглядати свій підхід до війни. Напередодні зими Кремль може зробити більшу ставку на далекобійні удари по Україні. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW).
Путін погрожує продовженням ударів
Аналітики звернули увагу на заяву Путіна від 25 вересня. Він стверджував, що Україна нібито наполягає на припиненні далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі через руйнівні російські атаки і застосування модернізованих дронів «Герань».
Путін також заявив, що Україна «повинна відчути» російські удари, а її дії, які він назвав «провокаційними», нібито лише погіршуватимуть ситуацію. В ISW звернули увагу, що схожу позицію висловив і пов’язаний із Кремлем російський військовий блогер, який закликав продовжувати удари по економічному та виробничому потенціалу України.
Чому Кремль може змінювати підхід?
В ISW нагадали, що ще в червні 2024 року Путін фактично сформулював свою «теорію перемоги». Вона передбачала, що постійне, хоча й повільне просування російської армії зрештою призведе до руйнування української оборони та змусить Київ погодитися на вимоги Москви. Однак у 2026 році ситуація на полі бою не відповідає цьому сценарію.
За оцінкою ISW, від березня російські війська мають майже нульові чисті територіальні здобутки. Водночас українські сили проводили успішні контратаки на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.
Аналітики також припускають, що уявлення Путіна про становище російських військ могло формуватися під впливом перебільшених доповідей командування про успіхи на фронті. Натомість публічне визнання просування українських сил на північ та північний схід від Лимана може підштовхувати Кремль до перегляду попередньої стратегії.
У такому разі Росія може дедалі більше покладатися на далекобійну ударну кампанію, намагаючись посилити тиск на Україну протягом зими 2026-2027 років. В ISW вважають, що важливу роль у цьому можуть відігравати нові реактивні дрони типу «Герань», перехоплення яких є складнішим через вищу швидкість. Україна натомість вже розробляє та випробовує засоби протидії таким безпілотникам.
Що це означає для енергетичного перемир’я?
На тлі можливої зміни підходу Кремля аналітики скептично оцінюють перспективи припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Якщо Путін справді розраховує використати далекобійні атаки як один із ключових інструментів тиску на Україну взимку, він, за оцінкою ISW, навряд чи погодиться на запропоноване США та Україною припинення таких ударів.Подібна домовленість безпосередньо обмежила б російську ударну кампанію.
В ISW також вважають малоймовірними суттєві поступки Кремля або значний прогрес у переговорах до завершення російської далекобійної кампанії взимку 2026-2027 років. Водночас аналітики наголошують: результат протистояння між новими російськими ударними засобами та українськими системами протидії наразі залишається невизначеним.
Раніше видання Bloomberg повідомляло, що російські війська з серпня значно скоротили використання балістичних ракет проти України та водночас посилили атаки реактивними безпілотниками. Така зміна характеру ударів вказала на можливе накопичення ракет перед зимовими атаками на українську енергетичну інфраструктуру.
Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що українські спецслужби отримали два російські документи з детальним планом ударів по енергетичній системі України взимку. У них визначено конкретні цілі, а також види та кількість зброї, необхідної для атак. Зокрема, йдеться про об’єкти тепло- і водопостачання, генерації та іншу критичну інфраструктуру.
