Лише 3% опитаних вірять, що обіцянки держави щодо початку демобілізації військовослужбовців у листопаді 2026 року будуть виконані, тоді як 85% не очікують початку звільнення військових зі служби. Водночас 52% респондентів називають неякісне державне управління головною причиною проблем із плануванням. Такі результати опитування Українського безпекового клубу представив керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко.
Дані оприлюднили 9 жовтня в Києві під час панельної дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії». Захід відбувся в інформаційному агентстві «Укрінформ». Його організували Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Невизначеність щодо термінів служби підриває довіру
За словами Юрія Гончаренка, команда InfoLight.UA досліджує питання мобілізації з 2022 року. Однією з ключових проблем залишається відсутність визначеності щодо тривалості військової служби та термінів демобілізації. Це впливає на довіру військовослужбовців і суспільства до рішень держави.
«Ненормально, коли зі зміною міністра змінюється майбутнє людей, які роблять так, щоб ці міністри взагалі мали можливість займати свою посаду», – зазначив Гончаренко.
Він нагадав, що раніше представники держави публічно заявляли про наміри визначити чіткі терміни служби та передбачити можливість демобілізації. Водночас, як зауважив експерт, постанови Кабінету Міністрів передбачають розробку Міністерством оборони законопроєкту щодо термінів служби. Така ситуація, на його думку, породжує запитання про те, наскільки актуальними залишаються попередні заяви та домовленості з військовими.
Юрій Гончаренко також застеріг, що росія може використати невизначеність для деморалізації українських військовослужбовців.
«Очікувати, що зараз росія не почне бити по цій точці щодо деморалізації військових, – наївно. Це очевидно: цим скористаються», – наголосив керівник InfoLight.UA.
Що показують результати дослідження мобілізації
Експерт підкреслив, що проблема не обмежується кадровими змінами. Держава має забезпечувати послідовне планування, зрозумілі правила та альтернативні сценарії розвитку подій, особливо коли йдеться про військових і їхні родини.
Водночас результати дослідження свідчать про зміни в суспільному сприйнятті мобілізації. Частка респондентів, які повідомляли про випадки примусової мобілізації серед своїх знайомих, зменшилася з 36% у 2025 році до 18% у 2026-му. Також скоротилася частка тих, хто категорично не готовий мобілізуватися: з 39% до 8%.
«Це дає невелику надію, що частина людей, які раніше категорично говорили “ні”, принаймні розуміє, що до того, що треба буде захищати країну, потрібно готуватися», – зазначив Юрій Гончаренко.
Чітка комунікація як елемент стійкості
За оцінкою керівника InfoLight.UA, невизначеність навколо мобілізації, демобілізації та інших важливих для суспільства питань створює сприятливі умови для російських інформаційних операцій. Коли громадяни не отримують чітких відповідей, виникає інформаційний вакуум, який противник намагається заповнити власними наративами.
Тому державі важливо не лише ухвалювати рішення, а й завчасно пояснювати їх суспільству, окреслювати можливі сценарії та визначати зрозумілі алгоритми дій.
Передбачуваність державної політики щодо військової служби та демобілізації є важливою умовою довіри військових і цивільних. Послідовне планування й відкрита комунікація можуть зменшити простір для російських маніпуляцій і посилити стійкість українського суспільства.
