5 березня в 1950 році в Білогорщі під Львовом загинув Головний командир УПА Роман Шухевич,особа яка безперечно була однією найяскравіших постатей українського визвольного руху у ХХ столітті.
Для Шухевича справою всього життя було військове мистецтво та вишкіл повстанців. Стати блискучим командиром йому допомогли активна діяльність у «Пласті», заняття спортом, служба у польській армії, участь як поручника у формуванні «Карпатської Січі», як сотника в Дружинах Українських Націоналістів, як підполковника і потім генерала в УПА.
Протягом двадцяти п’яти років Роман Шухевич був активним учасником та провідником визвольного руху. Очолювані ним ОУН та УПА стали яскравим свідченням безкомпромісної та жертовної боротьби українського народу за свою незалежність
Українська Повстанська армія була унікальним феноменом в європейській історії ХХ століття. Не маючи власної держави та не отримуючи зовнішньої підтримки, підпільне революційне військо України провадило безкомпромісну боротьбу за волю Батьківщини одразу на кілька фронтів. Запеклий опір окупантам з боку УПА тривав майже два десятиліття.
Через лави УПА пройшли десятки тисяч українців, діяла вона два десятки років (до 1960 року) та завдала значної шкоди Третьому Рейху і Комуністичній імперії демократично названій Союзом Рад.
Легендарний генерал Тарас Чупринка – Роман Осипович Шухевич,командував визвольною боротьбою армії без держави . Але , 5 березня 1950 року він загинув в бою з чекістами в селі Білогорща біля Львова.
“Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах” — цей вибір у боротьбі із системою зробив Шухевич 5 березня 1950 року.
