Британія мусить вибудувати єдину стратегію протидії російському політичному режиму, а також посилити інструменти фінансового тиску на Володимира Путіна і його оточення. Це – головний висновок парламентської доповіді, яку підготував комітет палати представників з міжнародних справ.
Про це повідомляє ВВС-Україна.
Основою документа стали свідчення антикорупційних активістів і журналістів, а також інформація, яку надали аудиторські фірми та дослідницькі центри.
Серед опитаних були і російські громадяни: так, наприклад, свідчення у британському парламенті давали виконавчий директор Фонду боротьби з корупцією Володимир Ашурков, співзасновник ClampK (“Кампанії за законодавство проти відмивання грошей клептократів через нерухомість”) Роман Борисович і опозиціонер Гаррі Каспаров.
Документ, який уклали за підсумками парламентського розслідування, отримав назву “Золото Москви: російська корупція у Великій Британії”.
Автори доповіді визнають, що Велика Британія роками не робила достатньо для того, щоб зупинити потік “брудних грошей” з Росії.
Нинішнє “антивідмивне” законодавство по суті так і не стало ефективним інструментом боротьби з корупціонерами через відсутність політичної волі у британського керівництва.
Спеціалізовані агентства, які борються з корупцією та шахрайством, так само як і поліція, так і не запрацювали на повну силу в царині економічних злочинів через брак людей і нерозуміння того, що вони розслідують.
Як наслідок – увесь цей час “брудні гроші”, відмиті через “ландромат” в офшорах британських заморських територій, інвестувалися у лондонську елітну нерухомість, в акції, в предмети розкоші і осідали на рахунках компаній, які обслуговують заможних людей без зайвих питань.
“Верхівка Айсберга”
За оцінкою британського підрозділу Transparency International, у британський ринок нерухомості вкладено щонайменше 4,4 млрд “брудних фунтів”; з них близько 970 млн припадає на багатих росіян.
В організації визнають, що ці цифри – лише “верхівка айсберга”, яку вдалося розгледіти майже випадково завдяки різним витокам і публікаціям судових документів.
Реальні цифри, які віддзеркалюють проблему, набагато вищі.
Недоліки чинного законодавства дозволяли російським компаніям без проблем обходити санкції.
Особливо автори доповіді виділяють ситуацію з виходом на лондонську біржу компанії En + Group Олега Дерипаски.
Вихід компанії на IPO у листопаді 2017 року мав викликати запитання у регулятора відразу з кількох причин, пояснював у своїх свідченнях комітету з міжнародних справ науковий співробітник Гарвардського університету Еміль Сімпсон.
По-перше, En + Group належить “Русал”, котрий займається забезпеченням російської армії.
По-друге, частина En + належить банку ВТБ, щодо якого тоді вже були введені санкції.
По-третє, En + взяла у ВТБ кредит на суму 1 млрд доларів.
Проте, En + Group успішно вийшла на IPO і зібрала на лондонській біржі 1,5 млрд фунтів, а офіційний представник британського регулятора – Управління з фінансового регулювання і нагляду – пізніше пояснював, що з точки зору закону у них не було жодних підстав відмовляти En + у виході на IPO (тепер автори доповіді закликають уряд вивчити недоліки санкцій законодавства, які дозволили En + Group потрапити на лондонську біржу).
Фактор Скрипаля
Всі ці проблеми не привертали належної уваги, доки в англійській провінції не отруїли екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньку Юлію.
Влада Британії після інциденту заявила, що Скрипаля отруїли нервово-паралітичною речовиною класу “Новачок”, звинуватила в атаці Москву і у відповідь вислала з країни 23 російських дипломатів (Росія заперечує свою причетність до отруєння Скрипаля. – Ред.).
Співзасновник ClampK, прихильник Олексія Навального і один з перших спонсорів ФБК, Роман Борисович у своїх свідченнях не втримався від критики цього жесту, вказавши на те, що така відповідь для Росії виявилася фактично безболісною: “Замість того, щоб вдарити у найбільш хворе місце клептократії – по її гаманцю – Велика Британія висилає 23 дипломати, і 123 російських олігархи влаштовують вечірку з приводу того, що їхні активи залишилися цілими й неушкодженими. А їхній вплив і місце в суспільстві ніяк не змінилися. Зберігся статус-кво: business as usual (бізнес як є).
Однак, як випливає з доповіді, дещо після інциденту у Солсбері все ж змінилося: на проблему “брудних російських грошей” у Британії стали дивитися як на потенційну загрозу національній безпеці країни.
“Якщо й надалі заплющувати очі на роль Лондона у приховуванні доходів від корупції, пов’язаної з Кремлем, це може стати сигналом, що Велика Британія насправді не збирається навсправжки протистояти агресивним діям Володимира Путіна”, – визнають автори доповіді.
Члени комітету з міжнародних справ сформулювали у доповіді для уряду кілька пропозицій, покликаних допомогти вирішити проблему “брудних грошей” у Великій Британії.
Серед іншого, депутати просять якомога швидше створити єдиний реєстр іноземних компаній, які володіють нерухомістю у Великій Британії і отримують державні контракти.
Уряд розраховував, що такий реєстр з’явиться у 2021 році, але тепер депутати просять відтермінувати це або детально пояснити, чому цей процес забирає стільки часу.
Крім того, депутати просять посилити політику санкцій, зробити можливими індивідуальні санкції відносно людей, тісно пов’язаних з авторитарними режимами, а також публікувати списки осіб, проти яких запроваджуються санкції через порушення прав людини.
“Як ядерна держава і постійний член Ради безпеки ООН, Росія залишається важливим гравцем на світовій арені, з впливовим правом голосу і місцем за столом переговорів. У неї є потенціал, щоб стати силою, яка несе безпеку і стабільність, – йдеться у кінцевій частині доповіді. – Але замість участі в міжнародній системі на основі правил, режим президента Путіна використовує асиметричні заходи для досягнення своїх цілей, а деякі – так звані “корисні ідіоти” – підсилюють ефективність цих заходів, підтримуючи пропаганду. Російська економіка … тісно пов’язана із західною фінансовою системою. Це дає США, Євросоюзу та іншим країнам “великої сімки” істотні підстави почати шукати способи протидії агресивній поведінці Кремля”.
