Відкриті дані пропонують нові можливості та створюють шляхи для покращення послуг у сфері публічного адміністрування та міських сервісів.
Наявність такої інформації надає шанси для додаткового аналізу та прийняття більш ефективних управлінських рішень у кожній сфері життя (охорона здоров’я, фінанси тощо). Окремої уваги заслуговують можливості, що з’являються у сфері транспорту та інфраструктури, які ґрунтуються на використанні відкритих даних та створюють численні варіанти для запровадження нових сервісів та послуг.
Ще у 2013 році консалтингова компанія McKinsey оцінила потенціал від відкриття даних у сфері транспорту у 720-920 мільярдів доларів на рік. При цьому Європейська Комісія вважає відкриті дані у сфері транспорту одними з найперспективніших для багаторазового використання, пропонуючи понад 14000 різноманітних наборів даних у цій сфері. Ще більша кількість даних наразі збирається провідними технологічними компаніями світу (Google, Facebook, Uber тощо), що створює додаткові величезні можливості для взаємодії держави та приватного сектору з метою покращення публічних послуг.
Але відкриття таких даних – це лише перший крок! Інформація має ефективно використовуватись для прийняття рішень аби не створювати несправжню прозорість (“zombie transparency” – ситуація, коли відкриті дані залишаються невикористаними у зв’язку з неналежним форматом або є неповними/застарілими). При цьому державні установи традиційно мають проблеми з аналізом таких даних (серед причин – низькі технічні навички, застаріла інфраструктура, бюрократія тощо), що потребує ефективної взаємодії з іншими стейкхолдерами у цій сфері. Прикладів ефективної взаємодії у цьому напрямку достатньо. Наприклад, Група Світового Банку пропонує для проектів внутрішнього використання у транспортному секторі анонімізовані дані таких компаній як Uber, Waze, WhereIsMyTransport, та Mobike. Іншим прикладом взаємодії влади та бізнесу є співпраця Департаменту транспорту міста Вашингтон з Uber (аналіз анонімізованих даних компаній у місті та збільшення дорожнього трафіку у разі ремонту ліній Вашингтонського метрополітену) або створення Лабораторії Мобільності у Цинциннаті.
Отже, виникає питання – яким чином можливо реально використовувати відкриті дані транспортної сфери для більш ефективної роботи в Україні?
Аналіз відкритих даних технологічних компаній та можливості для взаємодії
Дані кар-шерінгових, велошерингових та скутерних компаній
Uber та його ініціатива Uber Movement надає доступ до більш ніж 2 мільярдів власних анонімізованих поїздок (станом на січень 2017 року). Інформація доступна про 41 місто світу, в тому числі Київ. Наразі для Києва відкритий лише один продукт – “Speeds” (для інших міст компанія пропонує “Travel Times” та тестує “New Mobility”), що дозволяє аналізувати швидкість у місті на підставі різних запитів.
Нещодавно аналіз даних Uber Movement Києва зробили аналітики компанії Лун, які розглянули не лише перевищення швидкості на дорогах Києва, а й зробили висновки про зв’язок перевищення швидкості та кількості смертельних аварій на дорогах міста.
Відкриття даних компаніями велопрокату є загальною практикою у США (наприклад, Citi Bike у Нью-Йорку, Capital Rideshare у Вашингтоні, або Divvy у Чикаго). Ця інформація активно використовується в тому числі членами таких онлайн-спільнот як Kaggle. Проте українські компанії (наприклад, nextbike) не надають доступ до власних аномізованих даних.
Яким чином відкриття цих даних та їх аналіз може допомогти у покращенні транспортної інфраструктури міст? Прикладом може бути детальний аналіз використання велосипедів в агломерації Бостона компанії Lime, підготовлений регіональною агенцією планування Metropolitan Area Planning Council (MAPC). Цей аналіз допомагає більш активно просувати ідею необхідності розбудови велосипедної інфраструктури.
Аналогічний підхід міг би бути застосований в українських містах, де дуже часто розвиток велоінфраструктури просувається переважно завдяки місцевим ентузіастам (наприклад, у 2018 у Києві було додано лише 11 км велодоріжок та велосмуг), які в тому числі збирають необхідні дані.
Ще однією реальністю доріг не тільки на Заході, а й в Україні, є розвиток електричних скутерів, які дуже стрімко збільшили свою активність на дорогах. У США ці стартапи продовжують агресивну експансію на вулицях, змінюючи структуру транспортного руху та правила гри. При цьому деякі компанії надають доступ до власних даних, що створює можливості для аналізу інформації у цій сфері. Наприклад, інформацію про локацію скутерів у реальному часі можливо дослідити в деяких містах США. В Україні аналогічні компанії поки що не відкрили доступ до своїх даних.
Аналіз відкритих даних про ДТП
Ще одним прикладом роботи з відкритими даними для поліпшення безпеки руху може бути аналітика, пов’язана з кількістю аварій на дорогах України. Наразі ситуація на дорогах невтішна. Відповідно до інформації Патрульної поліції України, станом на 25 вересня 2019 в Україні сталося понад 100 тисяч дорожньо-транспортних пригод, у яких загинули понад 1,9 тисячі людей. Детальні дані про ДТП відсутні у відкритому доступі та невідомо, аналізують профільні державні установи такі дані (які безумовно збираються) хоча б у закритому режимі. Патрульна поліція України надає узагальнену інформацію за областями та окремими ділянками доріг. Але ця інформація дозволяє зробити лише базові висновки про зміни ситуації з часом. Поширення у відкритому доступі набагато більш детальної інформації про ДТП (насамперед, геолокація) допомогло б провести набагато цікавіший аналіз та зробити на його підставі рішення, які б могли врятувати життя.
У багатьох розвинутих країнах та великих містах ця інформація знаходиться у відкритому доступі. Приклади Нью-Йорка, Вашингтона, Чикаго та інших міст США, а також країн ЄС демонструють, що місцева влада зацікавлена у відкритті таких даних, які можуть бути проаналізовані транспортними фахівцями міста, поліцією, науковцями, журналістами та свідомими громадянами з метою позитивно вплинути на безпеку руху. Наявність продуктів, що містять бази даних та інтерактивні мапи для відстеження ДТП, допомогла б місцевій владі планувати простір для усунення причин таких аварій, а водіям дозволила б уникати аварійно небезпечних ділянок чи принаймні бути уважнішими на них. Приклад такого аналітичного продукту – візуалізуація відкритих даних ДТП у місті Единбург (Великобританія). Вона дозволяє аналізувати ДТП за різними параметрами – наприклад, час, кількість жертв, швидкість тощо. Аналогічні продукти існують у Лондоні, Нью-Йорку та інших містах. Їх розробляють як приватні компанії для власного промо (як у Чикаго), так і відомі університети в рамках наукових досліджень (наприклад, UC Berkeley). На жаль, наразі такі продукти відсутні у відкритому доступі для громадян України.
Відкриті дані про паркування та порушення ПДР
Ще одним джерелом цікавих даних можуть бути дані про паркування у місті та штрафи за неправильне паркування. Значним кроком у цьому напрямку є впровадження системи ProZorro, яка надає можливість придбати право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів. В Україні питання обсягу доходів від парковок та їх розподілу викликає жваве обговорення. Так, нещодавно київська міська влада заявила про необхідність переглянути чинні тарифи, а також оголосила черговий хрестовий похід проти порушників правил паркування.
Певна інформація щодо місць паркування та штрафів у Києві доступна онлайн. Проте ця інформація занадто базова та недостатня для серйозного аналізу. Набагато більше цікавої інформації може бути відкрито для забезпечення прозорості та ефективнішого використання ресурсів. Наприклад, у Вашингтоні місцева влада публікує дані про паркувальні автомати та місця для паркування у зручному форматі. Поєднання цих даних з інформацією про порушення правил паркування дозволяє виявляти проблемні питання інфраструктури. Відоме онлайн-медіа ProRepublica опублікувало набір даних, який містить понад 28 мільйонів штрафів за неправильне паркування та порушення правил ПДР, зафіксовані камерами спостереження у Чикаго з 1996 по 2018 рік. При цьому журналісти поцікавились, хто та як використовує їхні дані. Виявилося, що дані використовуються для різноманітних оцінок – наприклад, виявлення місць із найбільшою кількістю порушень, поведінку офіцерів Чиказької поліції або вплив штрафів на малозабезпечених мешканців міста.
Висновки та рекомендації
У цій статті ми розглянули можливості використання відкритих даних у сфері транспорту. Шерінгові сервіси (такі як Uber, прокат велосипедів та скутерів) не лише збільшують трафік у містах. Вони генерують багато даних, які можуть бути використані для впровадження транспортних рішень, що підвищують безпеку та комфорт.
Покращити ситуацію у транспортному секторі в цілому можливо за рахунок:
- Відкриття нових типів актуальних даних органами влади не формально, а шляхом публікації своєчасної та повної інформації у машиночитному форматі.
- Відкриття транспортних даних приватних компаній (які надають транспортні послуги у різних форматах) або використання цієї анонімізованої інформації для розробки відповідних рішень органами влади.
- Створення державою зручних сервісів для внутрішнього та публічного використання з залученням технічних можливостей приватного сектору та ресурсів міжнародних донорів. Такі аналітичні інструменти підвищують ефективність роботи державних установ (наприклад, поліції) та рівень обізнаності громадян.
- Консолідації технічної експертизи транспортних фахівців (приватні компанії, науковці, представники громадянського суспільства, міжнародні організації тощо), які мають аналітичні навички та досвід для використання цього потенціалу та подальшої розробки довготермінових рішень.
Держава може бути лідером у відкритті власних даних та встановленні юридичних правил з їх відкриття та захисту приватності. Наприклад, український уряд продовжує розвиток електронних послуг, визначивши пріоритети на цей рік, та розробивши нові рекомендації для оприлюднення наборів відкритих даних.
Водночас імплементація таких рішень буде неможливою без ефективної взаємодії з іншими сторонами, які мають достатню експертизу та/або ресурси. Досить прості нові сервіси на підставі відкритих даних можуть як покращити роботу державних установ, так і в цілому підвищити рівень довіри громадян до держави.
Джерело: VoxUkraine
