Аналізуємо перші два тижні роботи готівкового валютного ринку після часткової «воєнної» лібералізації
Рівно пів місяця тому Національний банк України дозволив банкам і небанківським фінустановам продавати готівкову валюту населенню за курсом, що не більш ніж на 10% відрізняється від офіційного. І продавати, до того ж, можна лише долари та євро, які фінустанови самі купили у громадян, без залучення додаткових обсягів валютної готівки. Одна із заявлених цілей лібералізації — обмеження роботи ринку нелегальних валютообмінних операцій і, відповідно, зниження ризиків для людей.
Схоже, досягнути мети вдалося лише частково: українці неохоче несуть валюту до банків, відповідно, можливості для її купівлі обмежені. Тож багато співвітчизників, котрі хочуть купити долари чи євро, продовжують звертатися до напівлегальних “обмінників” і нелегальних міняйл. Тим паче, що ті пропонують і куди вигідніші, ніж банки, умови купівлі: якщо вже виникла потреба обміняти 100 доларів “із заначки”, то додаткові 200-250 виручених за них гривень, погодьтеся, мають значення. Тож те, що обмінний курс чорного ринку перманентно росте, начебто особливо і не дивує. Головне, що до спекулятивного курсу перших днів війни, коли за американський “зелений” просили до 40 гривень, на щастя, далеко.
Як змінювався валютний курс в умовах путінської агресії
Нагадаємо, 24 лютого регулятор повністю зупинив роботу валютного ринку, крім продажу валюти, й зафіксував офіційний курс на рівні встановленого на перший день війни — 29,25 грн/$ і 33,17 грн/€. З перших днів російської агресії в Україні активізувався чорний ринок, де за долар просили до 40 гривень.
Починаючи з березня, Нацбанк потихеньку послаблював обмеження при купівлі валюти банками та продажу її для потреб критичного імпорту. Суттєві послаблення для населення запрацювали з 14 квітня.
Курс купівлі-продажу валютної готівки банками упродовж цього часу залишався стабільним, близьким до максимальних параметрів, дозволених регулятором (+10% до офіційного курсу). Долар купували, в середньому по 31,8, продавали — по 32,18 гривень. Курс євро натомість постійно змінювався. Але це пов’язано не з обсягами попиту-пропозиції, а з реакцією Національного банку на зміну співвідношення євро/долар у світі. Війна в Україні, проблеми, пов’язані з дефіцитом та подорожчанням енергоресурсів, суттєво вдарили по європейській валюті, яка перманентно знецінювалася порівняно з американською. 29 квітня євро на світових біржах коштував 1,05 долара. Тоді як у середні лютого цей показник становив 1,13-1,15, а рік тому, на початку травня 2021-го, за євро давали 1 долар 22 центи. Експерти кажуть про тенденцію до встановлення паритету між цими валютами, коли євро коштуватиме рівно долар.
Тож і офіційний курс євро, встановлений НБУ, за два місяці війни опустився з 33,17 до 30,69 гривень. Середній курс купівлі євро банками — 33,2, курс продажу — 33,76. Курси купівлі-продажу на чорному ринку — 36 — 36,95 гривень.
Щодо долара, то в середу і четвер деякі “обмінники” небанківських фінустанов та міняйли продавали його майже по 35 гривень. А увечері подекуди на інформаційних табло можна було побачити й цифри, близькі до 36-и. У п’ятницю середній курс продажу дещо знизився — до 34,2, курс купівлі — в середньому 33,6. Поміж пояснень зростання курсу після Великодня — додатковий попит на валюту з боку охочих завезти за-кордону автомобілі, доки влада не скасувала їх безмитне оформлення. Під кінець тижня цей попит, схоже, частково вщух.
“Оскільки впливи війни на офіційний валютний ринок мінімізовані завдяки запобіжникам, запровадженим НБУ ще в перший день російської агресії, можемо розглядати чорний ринок як зону експериментів, чисту від будь-яких обмежень. Відповідно, всі коливання, які там відбувалися, коли спочатку курс долара підскочив до 40 гривень, потім знизився до 32 і фактично наблизився до офіційного, а зараз знову зріс до понад 34 гривень, – це відображення чистого попиту і пропозиції готівкової валюти”, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Банки проти чорного ринку: чому тіньовий обіг валюти суттєво переважає
Асоційований експерт в CASE Україна Євген Дубогриз вважає, що наразі навряд чи можна говорити про якісь суттєві зміни, що відбулися на валютному ринку упродовж двох тижнів часткової лібералізації правил продажу готівкової валюти.
“Вплив рішення НБУ на ситуацію в цьому сегменті незначний. Понад 90% готівкового обігу валюти, як на мене, продовжує забезпечувати чорний ринок. При цьому попит на валюту, безумовно, є. Оцінюю його навіть вище, ніж було рік тому, коли банки щодня продавали по $50-60 мільйонів”, – каже економіст.
Хоча обсяги продажу готівкової валюти на офіційному ринку у перший тиждень після лібералізації й удвічі зросли — до $20,5 мільйонів – це просто таки ніщо порівняно з довоєнними показниками, коли обсяги офіційної купівлі й продажу готівкової валюти сягали $400 мільйонів щотижня.
Однак, за оцінками фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, готівковий валютний ринок таки потроху оживає. “Що змінилося по факту? Обсяг продажу валюти населенням зріс удвічі. Хоча в абсолютних величинах це все ще дуже і дуже небагато – близько $4 мільйонів за день. Також фізичні особи почали трохи більше купувати валюту. До 14 квітня банки приймали готівкову валюту по офіційному курсу НБУ. Зараз же курс купівлі вийшов за 31 грн/$”, – констатував експерт.
За словами Гліба Вишлінського, така поведінка людей, котрі, попри певні ризики, віддають перевагу операціям на чорному ринку, цілком зрозуміла. “Якщо ти можеш продати валюту за кращим курсом, то чому маєш іти до банків? Відповідно, обсяги офіційного продажу валюти населенням доволі низькі. Думаю, після того, як Верховна Рада ухвалить законопроєкт №7311 і таким чином закриє “лазівку” з безмитним ввезенням, попит на валюту зменшиться”, – сказав експерт.
Щодо перспектив подальшої лібералізації, скажімо, ухвалення НБУ рішення про збільшення максимально можливого відхилення готівкового курсу продажу валюти від офіційного або скасування вимоги про продаж банками лише купленої у населення валюти, то Євген Дубогриз бачить два шляхи.
“Варіанти зрозумілі: потрібно або нічого не чіпати до стабілізації безпекової ситуації в країні, тобто, до завершення війни, або “відпустити” маржу. Але тоді обсяги офіційних операцій з купівлі валюти зростуть. І де банкам брати валютну готівку, незрозуміло. Скасовувати обмеження, вважаю, нераціонально. На місці Нацбанку я б просто лишив все як є”.
А що ж буде з курсом?
Гліб Вишлінський вважає, що найближчим часом вартість долара на чорному ринку може повернутися до рівня минулих тижнів.
“Оскільки до відкриття “лазівки”, пов’язаної з пільговим ввезенням іноземних авто, ситуація на чорному ринку була відносно стабільною, курс долара до гривні навіть зменшувався, то, на мою думку, після скасування митної пільги він може триматися в діапазоні плюс 10-12% до офіційного курсу. Не бачу підстав для того, щоб він почав кудись рухатися. Оскільки на цьому ринку немає інтервенцій, то для купівлі валюти в людей має з’явитися зайва гривня”, – пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії.
Але зараз говорити про те, що в людей з’являтиметься вільний гривневий ресурс, на його думку, не можна. “Крім того, у нинішній ситуації “зайві” гривні в людей з’являтимуться паралельно з появою валюти. Приміром, додаткових надходжень від експорту (чи то експорт підприємств, чи постачання товарів й надання послуг безпосередньо фізичними особами, що працюють на іноземних замовників). Або надходжень зовнішніх донорських грошей. В середні країни джерел зростання наразі, зі зрозумілих причин, немає. Крім певного пожвавлення внутрішнього ринку. Але це, по суті – перетікання ресурсу”, – вважає Вишлінський.
Євген Дубогриз із тим, що наші співвітчизники не мають ресурсу для “інвестицій” у валюту, не погоджується. Він вважає, що за нинішніх умов, попри загальне падіння рівня доходів населення, попит на євро і передовсім долари надалі не зменшуватиметься. Українці відмовлятимуть собі в усьому із тим, щоб зберегти заощадження.
“Люди бачать, що в країні прискорюється інфляція, розуміють, що через війну з величезними проблемами стикається українська економіка. Тож починають “про всяк випадок” обмінювати залишки гривневих коштів на валюту. Плюс ще один момент — вкрай низькі ставки за банківськими депозитами. Зрозуміло, що людей, які хочуть зберегти гроші, нинішні ставки — від 1 (чи й менше) до 6% не влаштовують. Тому економічні очікування інфляції, девальвації, загальна невизначеність і стимулюють українців купувати долар як засіб заощадження”, – пояснює Дубогриз.
Що ж до макроекономічних впливів на курс гривні, то в умовах впроваджених НБУ обмежень вони мінімальні. Потреби в коштах для критичного імпорту (понад 80% товарів) задовольняються, заборонено непріоритетний імпорт, купівлю послуг, припинено рух капіталу, низку інших операцій.
“Все (відносно) добре і з торговельним балансом: незважаючи на те, що суттєво скоротився експорт та впали надходження валюти через блокування росією українських портів, значно скоротився й імпорт (зокрема, дорогий споживчий і великий інвестиційний імпорт). Тож відповідні показники більш-менш зрівнялися, – каже Гліб Вишлінський, – Основне, що зараз вимагає інтервенцій з боку Національного банку, – витрати українських біженців за кордоном. Тобто, витрачання ними гривневих заощаджень чи зарплат, якщо вони працюють віддалено, або ж переказів від членів сімей, котрі залишилися в Україні. Це й створює найбільші дисбаланси на валютному ринку”.
Але поки що Національний банк, за висновками експертів, із цим справляється. Вишлінський нагадав, що упродовж трьох тижнів на початку війни НБУ продавав з резервів приблизно по $600 мільйонів на міжбанківському ринку, потім упродовж тижня чи двох ця сума суттєво скоротилася — до $350-400 мільйонів, минулого тижня був стрибок до $750 мільйонів. За висновками економіста, це так само може бути пов’язано з феноменом купівлі “євроблях”.
Варто додати, що, за даними НБУ, рівень міжнародних резервів України залишається майже незмінним. Зараз вони становлять приблизно $27 мільярдів — стільки ж, як і на початку війни.
