Про виступ Ziferblat у першому півфіналі, зміну номера та критику їхніх костюмів, про прогнози букмекерів та те, чи можна їм довіряти, про фаворитів та учасників, які розчарували – в інтерв’ю РБК-Україна розповів музичний критик, блогер та оглядач Роман Бутурлакін.
13 травня гурт Ziferblat виступив на першому півфіналі та потрапив в гранд-фінал “Євробачення”, хоча й їх назвали останніми. І зараз активно обговорюється те, чи зможемо ми потрапити в “трійку” чи “десятку” кращих учасників конкурсу цього року, та чи дійсно переможе Швеція.
РБК-Україна розпитало автора проекту “Музичні новини” про шанси Ziferblat на “Євробаченні”, про особисті враження від їхнього виступу та про те, хто б міг поїхати на конкурс, якби не цей гурт.
– Як вам виступ Ziferblat у півфіналі? Сподобався оновлений номер чи попередній, з декораціями та квітами, здавався більш вдалим?
– Я одразу можу сказати, що у мене під час перегляду номера були сльози на очах. Я навіть записав одразу після перегляду кружечок в Telegram Дані зі своїми емоціями. Я не можу сказати, що я плакав, але очі були на мокрому місті. І мене дуже розчулив цей номер, тому він мені сподобався. Впевнений, там є дуже багато прихованих сенсів, про які нам розкажуть пізніше. Бо я для себе там знайшов певну алегорію, не знаю, правий я чи ні, бо ніби все воно так квітучо-рожеве, але мені здається, що номер взагалі дещо про інше.
В одному з моментів, на піковому цьому останньому приспіві, в мене враження було, ніби показується, як людина біжить під час тривоги від вибухів, бо там і світлом дуже гарно передається, і Даня на коліна падає. Тобто там є оці зашифровані сенси в стилі “Євробачення”, де не можна нічого прямо сказати. І такі алегорії мені дуже подобаються, коли є над чим подумати, коли є що розшифровувати, є що обговорювати. І людям, які всередині шоу-бізнесу, режисерам і глядачам – шукати ці сенси, а потім розуміти, правильні вони були чи ні, правильно зрозуміли цей номер чи взагалі нічого не зрозуміли – це дуже цікаво.
Стосовно того, який номер сподобався мені більше: перший на Нацвідборі чи той, який був на “Євробаченні”. Для мене це два абсолютно різних номери, створених в рамках тих умов, які були на певний момент. Мені й на Нацвідборі сподобався номер, я його бачив наживо. Дуже красиво було, телеверсія, на жаль, не передала того ефекту, який був наживо. І потім, коли номер перемонтували та опублікували на офіційному YouTube-каналі “Євробачення”, то вже була набагато краще зйомка, і там вже було оце відчуття саду і так, як бачив його я. Зовсім інші ракурси взяли, було значно красивіше, ніж в прямому-непрямому ефірі.
Але цей номер, як сказала режисерка, був фактично неможливий на сцені “Євробачення”, точніше можливий, але дуже коштовний, тому від такої ідеї відмовились. Бо зробити невеличкий квадрат з травою й садом на такій величезній сцені – воно б виглядало дуже дивно. І є певні номери, які це підтверджують, коли локація декорацій невеличка, то вони губляться на сцені. А трава на Нацвідборі займала весь “язик” сцени, тобто дуже красиво було.
І його монтували досить довго, як для “Євробачення”, де треба дуже швидко все зробити. Тому там всю сцену травою засадити б не вийшло. Мені здається, і той номер тоді виконав свою функцію, і його насправді теж дуже розкритикували. Я не впевнений, що якби зараз люди побачили знову траву, чи було б ще більше хейту, аніж є. Хоча я вже бачив коментарі, що люди питають, куди поділи траву. Тоді хтось був проти, а комусь навпаки сподобалось, ці люди були б раді побачити масштабування цього номеру вдруге, але, на жаль чи на щастя, побачили зовсім інший номер. Тому мені здається, що обидва номери дуже вдалі.
– Почали хвилюватися під час оголошення учасників, які потраплять в фінал? Для України ніби влаштували “емоційні гойдалки”.
– Звісно, хвилювання було, бо 10 місць на 15 учасників, і місця “танули” на очах досить швидко. А нас все не оголошували й не оголошували. І та “шістка” півфіналістів, яка лишилась – було неочевидно, хто пройде, до останнього моменту, бо там були сильні учасники. Наприклад, номер з Хорватії (Марко Бошняк “Poison Cake”) мені сподобався, з інших півфіналістів, окрім Ziferblat. Хоча він так і лишився в півфіналі, не пройшов до фіналу, на жаль. Але, як на мене, був дуже цікавий номер і пісня цікава. Пісня, взагалі, єдина, яку я додав собі в плейлист, дійсно сподобалася, цікаві переходи і цікаво побудована.
Тому я сумнівався між трьома учасниками з шести, хто з них може зайняти останнє місце в фіналі. Вірив, звісно, що це будемо ми, але завжди є вірогідність, що це міг бути хтось інший. Бо ми хоч і проходимо щороку до фіналу, але ж хочеться, щоб це продовжувалось, щоб ми лишались надалі єдиною країною, яка проходить щороку. Але колись це може припинитись, бо можуть так скластися обставини, що будуть дуже сильні учасники, все ж таки це завжди непередбачувано.
І мені здається, що варто легше до цього ставитись, не настільки серйозно, як у нас в Україні. Нічого б погано не сталося, якби ми не пройшли в фінал, а лишились у півфіналі. Номер від того гіршим би не став. Але я дуже радий, що ми все ж пройшли.
Музичний критик про “Євробачення” та Ziferblat: Букмекерів треба менше слухати
– Прогнози букмекерів не дуже втішні, чи є у нас шанс на перемогу чи на місце в “десятці” фіналістів?
– Думаю, букмекерів треба менше слухати, бо можна помітити, що Ziferblat за останні місяці після Нацвідбору постійно переміщались у турнірній таблиці, то аж на 18-му місці, то на 7-му місці. Тобто дуже різні прогнози. Все залежить від дуже багатьох чинників, і я спеціально моніторив, як було минулого року. І десь приблизно за кілька місяців до того, як приходив фінал “Євробачення”, навіть переможці NEMO були далеко. Тобто вони теж були не в першій “п’ятірці”, навіть не в першій “десятці”. І це настільки, як на мене, вилами по воді, що не слід сильно на них сподіватися. Варто все-таки довіряти своїм емоціям і виключно на це розраховувати.
Звісно, ми не можемо бути щороку в топ-3, не можемо бути переможцями постійно. Але я впевнений, що який би результат не був, він буде в нас хороший. Навіть якщо це буде не дуже високе місце, це не означає, що ми погано виступили. Це означає лише, що нас або недостатньо підтримали, або погано проголосували, або, можливо, не зрозуміли наш номер. Може, комусь не сподобався, але це не означає, що немає людей, яким він сподобався.
– Ще на тлі підготовки до півфіналу думки українців щодо костюмів Ziferblat були різними. А вам сподобався такий вибір?
– Ті люди, які дуже критикували костюми гурту Ziferblat, вони або взагалі не знайомі з творчістю гурту, або не дивились навіть Нацвідбір чи кліпи. Костюми, звісно, не для буденного життя. На весіллі в них не побачиш хлопців. Але вони цілком в стилі гурту. Дуже багатьох чомусь роздратував рожевий колір костюма, в якому виступає соліст гурту Даніїл. Але, якщо проаналізувати, я буквально вчора зрозумів, що в кліпі на пісню “Bird of Pray” в рожевому костюмі Валентин, на Нацвідборі теж був Валентин в рожевому кольорі. Тобто навколо цієї пісні постійно був присутній рожевий колір в одязі учасників.
Я не розумію, чому люди настільки обурилися саме кольорами або формами костюмів. Якщо проаналізувати візуальний стиль гурту за останні кілька років, то вони завжди були такі. Можливо, їх просто не вдягав Іван Фролов, від нього відчувається, що це його костюми. Можливо, вони були не настільки екстравагантними. Але навіть елементи корсета чи щось схоже на нього були на Даніїлі під час прес-конференції перед Нацвідбором. Він був в сорочці, а зверху був корсет чи його імітація. І тоді це робив зовсім інший стиліст. Це естетика гурту і вони абсолютно в ній. Просто комусь це може не подобатись і це теж нормально.
– Кого вважаєте потенційним кандидатом на перемогу на “Євробаченні”? Чи згодні ви з прогнозами букмекерів щодо Швеції, якій пророкують перше місце?
– У мене поки немає очевидних фаворитів, бо мій фаворит в півфіналі не пройшов до фіналу. Я не бачив номери з другого півфіналу, бо дивлюсь виступи лише в ефірі. Тому немає поки фаворитів. От після другого півфіналу я напевне зможу зрозуміти.
Стосовно Швеції я думаю, що там дуже невелика ймовірність перемоги, бо не бачу того номеру, який зазвичай є переможним. Бо минулого року, коли я побачив NEMO в півфіналі, я відчув з перших секунд, що це переможець. І тоді, коли коментував виступи всіх учасників, то писав, що NEMO кращі. Бо в півфіналі я зрозумів, що цей номер мені сподобався найбільше, і пісня дуже здивувала. Там було зрозуміло, що це буде перемога.
Ну а щодо Швеції в мене таких відчуттів немає. Звісно, вони можуть перемогти, бо букмекери найбільше їм приділяють увагу, але чогось такого особливого в цій пісні я не бачу. Вона легка, вона може бути і, напевно, вже є хітом європейських дискотек, але я не бачу тієї пісні, яка б запам’яталася надовго – хоча б на цей рік після перемоги на конкурсі. Поки в мене немає такої пісні, яку б я хотів бачити переможцем.
– Хто у вашому особистому топ-3 серед всіх учасників цьогорічного Євробачення?
– Знову ж, можу сказати по першому півфіналу та частині фіналістів “автоматичних”, які вже виступали в першому півфіналі. Мені сподобалися три учасники, якщо не рахувати Ziferblat, бо ми за них не голосуємо. Це Норвегія, Хорватія і це Швейцарія. За двох з них я проголосував, хотів і за третього проголосувати, а потім згадав, що Швейцарія і так у фіналі.
– А є ті учасники, які розчарували чи просто не вразили?
– Перший, хто мені приходить на думку, це Томмі Кеш (Естонія). Я був скептично налаштований ще з моменту його перемоги на відборі. Бо людина, яка підтримує РФ, може й не напряму, але захоплюється російською культурою і мріє там виступити, мені не імпонує. І я боявся, що це буде якийсь суперхіт, дуже класний номер, який переможе, бо на нього досить високі ставки.
Але мене не розчарувало, а дуже навіть порадувало, що він абсолютно погано заспівав. І вокал – це явно не його сильна сторона. Я думаю, що є люди, які теж в цьому розчарувались. Якщо порівнювати зі студійним варіантом, а я чув фрагмент цієї пісні, то можна було б розчаруватися саме в цьому номері. А оскільки я не бачив студійні версії чи кліпи інших учасників, то мені не було в чому розчаровуватись, бо я просто не зачаровувався, так би мовити, лише вперше бачив всіх цих учасників.
– Якщо не Ziferblat, то хто б ще міг представити нас цього року? Кого можете назвати серед фіналістів Нацвідбору?
– Я вважаю, що все сталося так, як мало статись. Я вболівав і голосував за Ziferblat і минулого року, і цього року. Якби, наприклад, не вони, то досить великі шанси були перемогти у MOLODI, Khayat, Маші Кондратенко, інших можна навіть не брати до уваги. Але що у MOLODI, що у Маші Кондратенко були проблеми з вокалом. Особливо у MOLODI, на піковому моменті пісні Кирило, скільки разів я чув це наживо, жодного разу не зміг його заспівати.
І мені здається, що він навряд чи впорався б з хвилюваннями та тиском на “Євробаченні”, якщо в Києві на інших простих концертах він не може повноцінно заспівати цю пісню. Тому, напевно, просто не треба такі складні вокалізми писати. Стосовно Маші Кондратенко, я думаю, теж можна було б перебороти хвилювання, але наживо, без хору, без великої кількості бек-вокалу, пісня звучить не так, як мала б звучати. Тому студійка мені сподобалась значно більше, аніж живий звук. Але думаю, що вона цілком могла б гідно представити Україну.
Те саме міг би зробити і Khayat, звісно. У нього теж були проблеми з вокалом на початку пісні, але він хороший вокаліст. І після досвіду Нацвідбору він би заспівав краще, напевно. Хоча ми не можемо бути впевнені, всі хвилюються, голос іноді може підводити, незалежно від того, хочеш ти того чи ні. Але він був яскравий, пісня в нього яскрава. Лише мені не дуже зрозуміло, чи не загубився б він серед інших учасників. Тобто пісня в нього хоч і цікава, але таких танцювальних хітів дуже багато на “Євробаченні” щороку. І в першому півфіналі їх теж було багато, і номери дещо подібні були.
Тому Ziferblat дуже вдало відрізняються від інших. І в тому наша перевага, в першу чергу, візуально і аудіо відрізняється. Тобто нас можна легко, візуально так точно, побачити серед оцієї “нарізки” учасників. Візуальна картинка у нас зовсім інша завдяки ефектам, кольору. І вона легко запам’ятовується, що дуже добре.
