Сумський напрямок. Серед уламків розбитої техніки та зібраних тіл загиблих військових російської армії українські військові натрапили на смартфон. Його власник — Олександр Максимов, 22-річний військовослужбовець 30-го мотострілецького полку 72-ї мотострілецької дивізії, позивний «Татарин».
Здавалося б, нічого незвичного: черговий гаджет окупанта. Проте вміст телефона виявився неочікуваним — і потенційно скандальним.
Інтимні фото, відео та переписки — все це вказувало на гомосексуальну орієнтацію загиблого. Матеріали викрили глибокий дисонанс між реальним станом речей у Збройних силах РФ і публічною риторикою Кремля, який роками просуває образ «морально чистої» армії та веде війну з ЛГБТ-спільнотою.
На телефоні Максимова — десятки повідомлень від чоловіків, фото відвертого характеру, приватні відео й натяки на стосунки з іншими військовими. Частина цих матеріалів, за словами джерел, вже передана до редакції “Консервативної Платформи”.
Відео з компрометуючим контентом згодом з’явилося в одному з проросійських телеграм-каналів, пов’язаних із переговорною групою РФ. У дописі адміністратори засудили вчинок солдата, назвавши це “аморальним” та “ганьбою для армії”, закликавши до внутрішнього розслідування. Ймовірно, реакція була покликана знизити репутаційні втрати й відвести увагу від системного характеру проблеми.
Згідно з міжнародними дослідженнями, близько 5–7% людей мають гомосексуальну або бісексуальну орієнтацію. Якщо перенести ці оцінки на масштаб армії РФ, що налічує близько 1,5 мільйона військових, потенційно йдеться про десятки тисяч солдатів, які приховують свою орієнтацію.
І це при тому, що в самій Росії триває посилення законодавства проти ЛГБТ, зокрема заборона «пропаганди нетрадиційних відносин» і суспільна кампанія маргіналізації спільноти. Попри це, подібні випадки дедалі частіше з’являються в публічному просторі.
На відміну від російської політики переслідувань, Україна, попри переважно традиційні релігійні переконання суспільства, не криміналізує ЛГБТ-ідентичність. Ба більше, проєкт «Хочу жить», що працює з російськими військовими, охочими здатися, заявляє про готовність допомогти кожному — незалежно від його поглядів чи особистих характеристик.
Ситуація з Максимовим — чергове свідчення розриву між гучними кремлівськими гаслами й реальністю. Армія, яка декларує боротьбу за «традиційні цінності», дедалі частіше потрапляє у ситуації, що викривають її подвійні стандарти. Ці інформаційні витоки вже складно контролювати навіть самим російським пропагандистам.
