За словами аналітика, РФ дуже швидко робить висновки з цієї війни.
У вересні російські окупанти застосували понад 800 безпілотників проти України. Повітряні операції РФ стають все складнішими за ступенем організації, однак з’являються й нові вразливі нюанси для загарбників. Про це заявив аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації Олексій Їжак в ефірі “Еспресо”, передає УНІАН.
“Росія дуже швидко робить висновки з цієї війни і використовує свій дроновий потенціал, поступово оформлюючи його у військові структури – аналоги батарей, ескадрилій, флотів та армій. Через це російські дронові нальоти та утримання “мертвої зони” на фронті не можна просто порівнювати із традиційними боями”, – пояснив експерт.
Водночас він наголосив, що Україна повинна враховувати темпи та динаміку виробництва, російську залежність від імпорту та вразливість самих ворожих операцій із використанням БпЛА.
Їжак додав, що суттєвим обмеженням для виробництва всіх видів дронів РФ є імпорт деяких головних компонентів. Зокрема “Герані” та “Гербери” потребують імпортних двигунів або компонентів для них.
Аналітик каже, що “сірий” імпорт та спрощені технологічні рішення, які складно обмежити санкціями, дозволяють Росії підтримувати високі темпи виробництва, проте роблять його залежним від “вузьких місць логістики імпорту”.
“Виходячи з цілей війни, РФ робитиме зусилля для збільшення виробництва і “стратегічних” дальніх дронів, і тактичних фронтових апаратів. Практично вона не має ресурсів для “цунамі”, – настільки значного зростання, щоб зруйнувати систему ППО України та дестабілізувати лінію оборони на фронті, але ймовірність відчутного приросту – на десятки відсотків у близькій перспективі – існує”, – підкреслив Їжак.
Через це експерт звернув увагу на три напрямки, на яких потрібно зосередитися ще до того, як рої російських БпЛА почнуть бойовий контакт з українськими військовими.
Тому він назвав такі вразливості армії РФ:
- виробничі ланцюги, – як централізованого випуску дальніх дронів, так і децентралізованого – тактичних;
- обмеження критичного імпорту: закриття ринків санкціями та адміністративними процедурами не дає серйозного ефекту економіці країн-постачальників, однак може значно вплинути на виробництво безпілотників для фронту в РФ;
- ефективним буде знищення структур управління дронами на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях.
“Всі командування та штаби управління дроновими операціями в РФ ще остаточно не сформовані. Однак вони вже існують де-факто, і їхні вразливі елементи проявлені: центри планування і управління, системи зв’язку, логістика постачань і майданчики запуску. Тож маємо докласти всіх зусиль, щоб знизити російський дроновий потенціал ще до бойового застосування”, – підсумував аналітик.
Загроза дронів РФ для України – останні новини
Раніше заступник командира 21 окремого полку безпілотних систем Єгор Фірсов заявив, що російські FPV-дрони скоро долітатимуть до Києва. За його словами, столиці треба готуватися до цього, адже проти таких дронів класична ППО буде безсила.
“Технології, як цьому протидіяти, є. Єдине, що має бути, – максимальна технологізація збройних сил”, – зауважив Фірсов.
Водночас експерт із систем РЕБ та зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов показав реактивний “Шахед” і пояснив, чи готова РФ до масованих атак цими дронами. він підкреслив, що в реактивного “Шахеда” немає жодних переваг, крім великої швидкості, “та й то виявилося тут не все просто”.
“Реактивний “Шахед” може летіти і 500 км/год, але при цьому він так швидко витрачає паливо, що далеко долетіти не може. Саме тому всі реактивні “Шахеди” літають на швидкості 280-330 км/год”, – пояснив “Флеш”.
