Українська розвідка прогнозує, що до кінця року Росія може втратити до 60% власних потужностей із переробки нафти й стане залежною від імпорту палива. Попри спроби шукати допомогу в Білорусі, Китаї чи Індії, реального порятунку не буде – партнери відвертаються, а ресурси Кремля стрімко вичерпуються, передає OBOZ.UA.
Про це OBOZ.UA розповів економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. За його словами, повідомлення розвідки – це не лише констатація наявного дефіциту, а й сигнал про плани та інтенції, які можуть підсилити цей дефіцит.
“Розвіддані надаються Києву для завдання цих ударів, для обходу ППО, яке прикриває нафтопереробні заводи. Отже, все, що можна вибити у європейській частині, буде вибито, зупинено”, – зазначив він. Іншими словами, ризик імпортозалежності зумовлений не тільки технічними проблемами в РФ, а й цілеспрямованою стратегією виведення з ладу промислових потужностей.
Ширяєв пояснює логіку просто, якщо в країні виведено значну частину потужностей з переробки нафти, то у неї банально менше власних обсягів палива. Це, за його словами, “може бути 60%, це може бути і 100% – залежно від того, куди битиме Україна, якими засобами, наскільки вони будуть далекобійними”. Для паливного ринку критичною позначкою він називає 50% – перевищення якої вже означатиме серйозну дестабілізацію.
Тобто ключовий фактор – не лише фізичний стан НПЗ, але й системність ударів. “Якщо Україна планує до кінця року 60%, це означає, що удари продовжуватимуться, що вони щотижня вибиватимуть 2-3 великих об’єкти. І, відповідно, плани дуже серйозні та систематичні”, – зазначив він.
У розмові порушується і питання, хто зможе компенсувати дефіцит. Найочевидніший кандидат – Білорусь, але Ширяєв звертає увагу на політичні обмеження. “Якби Росія стає надзалежною від білоруського імпорту, то це сотні тисяч тонн бензину, а що буде в угоді з Трампом? А раптом Лукашенко скаже, що ми не можемо віддавати Росії стільки бензину, нам самим він потрібний…”, – підкреслює Ширяєв. Іншими словами, залежність від партнера, який сам прагне заробляти валюту, не є надійним довготривалим вирішенням.
Однак, індекси поведінки великих гравців – Індії, Китаю, США можуть істотно вплинути на те, наскільки Росія зможе знайти зовнішні джерела пального. Якщо міжнародна політика штовхає частину потенційних постачальників утриматися від активної співпраці з Кремлем, то запасів на ринку Росії не вистачить. “Я думаю, що Путін взагалі ніяких варіантів не має”, – робить висновок Ширяєв, підкреслюючи тиск зовнішніх факторів.
Якщо справді імпорт покриватиме близько 60% потреб – це означатиме серйозні логістичні й економічні наслідки: зростання внутрішніх цін на бензин і дизель, дефіцит у регіонах, корки на автозаправках і збільшення витрат для держави та бізнесу. Для військової машини це також критично – обмеження палива ускладнить рух техніки та постачання.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, “Газпром”, “Роснефть” і РЖД опинилися в борговій ямі розміром понад 12 трлн рублів (приблизно $152 млрд) – це рекордний показник за всю історію Росії. Через санкції, падіння експорту й високу відсоткову ставку компанії загрузли в боргах і дедалі більше залежать від держпідтримки, яку Кремль уже не може забезпечити через воєнні витрати.
